Викладено результати досліджень впливу тривалого застосування систем основного обробітку грунту та удобрення на кількісні показники бур’янового компоненту агроценозу пшениці озимої. Дослідження проведено в чотирьохпільній сівозміні стаціонарного досліду в 2009–2016 роках. Виявлено, що безполицеві системи основного обробітку, порівняно до полицевої, призводили до збільшення кількості бур’янів на 84 % за мінерального удобрення та на 84 % за органо-мінерального. Вегетативна сира маса бур’янів за безполицевих систем зростала, порівняно до полицевої, на фоні мінерального удобрення на 20 % та на 21 % на фоні органо-мінерального. На фоні мінерального удобрення загальна кількість бур’янів була меншою до органо-мінерального на 36 %, вегетативна сира маса – меншою на 33 %. За безполицевих систем кількість видів збільшувалася до полицевої на 8 (80 %) на фоні мінерального та на 5 (36 %) на фоні органомінерального удобрення. Плоскорізна, поверхнева та мінімальна системи основного обробітку грунту на фоні органо-мінерального удобрення призводили до створення найбільш різноманітного видового бур’янового компоненту агроценозу пшениці озимої. За безполицевих систем загальна кількість видів була більшою до полицевої на 10–80 % на фоні мінерального удобрення та на 21–76 % – органо-мінерального. Особливу увагу на обох фонах удобрення привертало до себе стрімке зростання кількості багаторічних та зимуючих видів за безполицевих систем. Найбільш поширений вид бур’янів – мишій сизий – 17 % від усього бур’янового набору на фоні мінерального удобрення та 18 % на фоні органо-мінерального. Всього в агроценозі виявлено 19 видів бур’янів. Найсприятливіший для пшениці озимої фітосанітарний стан посівів як на фоні мінерального, так і органомінерального удобрення, склався за полицевої системи основного обробітку грунту, що включала дискування стерні попередника на 10–12 см відразу після збирання урожаю та оранку на 20–22 см через 10–12 днів
обробіток, грунт, система, бур’яни, пшениця озима
Взято з № 1 (64), 2018
Сторінки 49-55