Біотехнологічні аспекти контролю чисельності пильщиків в насадженнях чорної смородини

Метою дослідження було порівняти ефективність біотехнологічних методів контролю популяції пильщика Pristiphora rufipes на чорній смородині (Ribes nigrum) в умовах лісостепової зони України та виявити екологічні фактори, що впливають на їхню результативність. Дослідження проводилося з використанням 20 ділянок (0,1 гектарів кожна), розподілених на чотири групи: обробка біопрепаратом Bacillus thuringiensis, ентомопатогенними грибами (Beauveria bassiana, Metarhizium anisopliae), комбінацією грибів із феромонними пастками та контроль без обробок. Ефективність оцінювали через щотижневий моніторинг чисельності шкідників, ступінь пошкодження листя за шкалою Європейської та Середземноморської організацій захисту рослин та аналіз кліматичних параметрів. Інтегрована група продемонструвала найвищу ефективність: чисельність личинок знизилася на 85±4 % (p<0,001), імаго – на 60±6 %, середній бал пошкоджень листя склав 1,2±0,1 проти 4,1±0,3 у контролі. Група Bacillus thuringiensis показала зниження личинок на 72±5 % (p<0,001) зі стабільністю до температур 15-25°C, але ефективність падала до 65 % через 20 діб. Гриби знизили популяцію на 65 ± 7 % (p < 0,01) із максимальною ефективністю 80 ± 4 % при вологості >75 %, проте їх дія зменшувалася вдвічі за посухи. Контрольна група зафіксувала зростання популяції на 25 ± 3 %. Регресійний аналіз виявив, що інтегрований підхід пояснює 89 % дисперсії (R2 = 0,89) у зниженні шкідника. Порівняльний аналіз з видами Ribes Киргизстану (Ribes meyeri, Ribes saxatile) вказав на потенціал використання їхніх фітохімічних адаптацій для селекції стійких сортів. Результати доводять, що комбінація біопрепаратів із феромонами є оптимальною стратегією для зменшення залежності від хімічних інсектицидів у лісостеповій зоні України, враховуючи локальні кліматичні умови (температура, вологість) та біологічні особливості шкідника. Дослідження має практичне значення для розробки сталих систем захисту ягідних культур