Аналіз типологічної структури лісів заходу України

Метою роботи було здійснити еколого-типологічну оцінку лісорослинних умов восьми адміністративних областей макрорегіону України та визначити регіональні відмінності у співвідношенні трофотопів і типів насаджень. Класифікацію типів лісу здійснено за лісівничо-екологічною шкалою лісової типології на основі матеріалів державного лісовпорядкування. Застосовано методи порівняльного аналізу, типологічного групування та статистичної обробки даних для визначення площ, співвідношень і структури типів лісу. Було проаналізовано розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель за чотирма групами багатства ґрунтів, що дозволило виявити домінування сугрудових і грудових умов у гірських частинах регіону. Було встановлено, що найбільші площі сугрудів зосереджені в Івано-Франківській і Закарпатській областях, тоді як у Волинській та Рівненській областях вагомими залишаються борові й суборові комплекси. Діапазон кількості виділених типів лісу коливався від 29 у Тернопільській до 89 в Івано-Франківській області, що відображає контрастність природних умов регіону. Було деталізовано типологічну структуру окремих областей і показано різноманітність у Карпатському секторі, де переважають різні варіанти бучин, субучин і суяличників, що відображає поєднання висотної поясності та зволоження. Було з’ясовано, що для Поліського сектору характерна концентрація площ у дубово-соснових суборах і чорновільхових сугрудах, які формують ядро гідрологічної та біотичної стабільності територій. Було узагальнено, що для Подільських областей типова простота типологічного спектра з домінуванням грабових і дубових дібров, що корелює з більш однорідними ґрунтово-кліматичними умовами. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання лісогосподарськими підприємствами та природоохоронними установами для обґрунтування заходів сталого ведення лісового господарства, відновлення насаджень і зонування рекреаційного навантаження