Лікування субклінічного маститу корів за допомогою пробіотиків

Велика кількість дійних корів у господарствах України страждає на субклінічний мастит, що призводить до значних економічних втрат у сільському господарстві. Через відсутність клінічних проявів його складно виявляти, зокрема, і через недостатню інформацію про мікробний склад молока. Заборона на використання антибіотиків для продуктивних тварин примушує до пошуку нових безпечних ефективних засобів. Метою дослідження було визначення лікувального ефекту Bacillus megaterium NCH 55 за субклінічного маститу корів породи голштин. Матеріали дослідження – молоко корів за субклінічного маститу, ізоляти мікроорганізмів та В. megaterium NCH 55. Використані методи: каліфорнійській тест на мастит; мікроскопічний тест для підрахунку загальної кількості соматичних клітин методом Прескотта і Бритта; бактеріальний метод для дослідження мікроорганізмів; полімеразна ланцюгова реакція для визначення Mycoplasma spp. в молоці; спектрофотометрію; методом В.І. Бриліса для визначення адгезивних властивостей Bacillus megaterium NCH 55; визначення антагоністичних властивостей В. megaterium методом дифузії в агарові лунки; метод проточної цитометрії за допомогою приладу «SomaCount Flow Cytometer»; фізіологічний. Експеримент проводився у молочних господарствах Північно-східного регіону України: ТОВ агрофірма «Лан», ТОВ агрофірма «Ворожбалатінвест», ТОВ агрофірма «Владана» у період лютий-серпень 2021 року. У зразках молока корів хворих на субклінічну форму маститу були виявлені ізоляти: S. aureus, S. Agalactiae, E. coli ентерогеморагічна, E. coli, Candida, E. fecalis, S. Epidermidis та Mycoplasma spp. Мікроскопічними дослідженнями встановлено, що Bacillus megaterium NCH 55 являють собою білі грампозитивні палички, які мають низькі адгезивні властивості та утворюють спори. Найбільший антогонізм В. megaterium проявляє стосовно бактеріальних ізолятів у концентрації 1×10⁹, КУО/г. У 70 % корів, які на 30 добу досліджень досягли продуктивності більше 30 кг/добу показники молока такі як кількість соматичних клітин (КСК ≤400 тис/см³) та кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (кМАФАнМ) (≤100 тис.КУО/см³) відповідали класу «Екстра». Термін одужання тварин хворих на субклінічний мастит залежав від ступеня ураження молочної залози та індивідуальних особливостей організму. Коровам, які не досягли продуктивності 30 кг/добу продовжили лікування в індивідуальному порядку. При цьому у молоці корів кількість соматичних клітин була ≤500 тис/см³ та кМАФАнМ ≤200 тис.КУО/см