Динаміка видового складу фітоценозів заплавних гірських луків Карпат за поверхневого їх поліпшення

Проведеними дослідженнями різних авторів розроблено ряд заходів поверхневого поліпшення лучних угідь у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Однак досліджень стосовно вивчення впливу таких заходів поверхневого поліпшення як застосування органічних і мінеральних добрив та підсівання злакових і бобових багаторічних трав у дернину на динаміку видового складу заплавних гірських луків Карпат ще не проводилось, що підтверджує актуальність даного дослідження. У статті наведено результати трирічних досліджень, проведених впродовж 2017–2019 рр. у селянському господарстві Мартищука В.Ф. (Верховинський район Івано-Франківської області) з вивчення особливостей трансформації видового складу природних фітоценозів заплавних луків р. Чорний Черемош гірсько-лісового поясу Карпат під дією поверхневого їх поліпшення із застосуванням органічних і мінеральних добрив та підсівання злакової суміші за сінокісного використання і Trifolium repens L. – за багатоукісного використання. Встановлено, що заплавні лучні фітоценози є переважно злаково-різнотравними з часткою дикорослих злаків 57–58 % (з них до 15 % Festuca rubra L. s. str. і по 5-6 % малоцінних у кормовому відношенні Calamagrostis arundinaceae (L.) Roth та Deschampsia caespitosa (L.) Beauv.), різнотравʼя – 35–38 % та несіяних Fabaceae 5–7 %. За застосування комплексу заходів поверхневого поліпшення злаково-різнотравних, низькопродуктивних (в межах 1,95–2,15 т/га сухої маси) заплавних гірських лучних угідь покращувався їх видовий склад. За внесення P₃₀K₆₀ на 2–5 % збільшувався вміст дикорослих Fabaceae, а N₆₀P₃₀K₆₀ – на 9–10 % несіяних Poaceae. За сінокісного використання за підсівання навесні в дернину суміші Poaceae з Phleum pratense L. і Festuca pratensis Huds. на фоні внесення N₆₀P₃₀K₆₀ частка їх збільшилася до 74 %, а за багатоукісного використання й за підсівання Trifolium repens L. на фоні внесення P₃₀K₆₀ кількість Fabaceae збільшилася до 44 % або на 32 %. Найбільша флористична насиченість (43 види з 19 родини та на 93–98 % з багаторічників) спостерігалася у варіантах без внесення добрив та за внесення P₃₀K₆₀ за багатоукісного використання, що на 4–14 видів більше у порівнянні з сінокісним використанням, або з внесенням N₆₀P₃₀K₆₀ та або з підсіванням суміші злакових трав на фоні N₆₀P₃₀K₆₀ за сінокісного використання, або підсівання Trifolium repens L. на фоні P₃₀K₆₀ за багатоукісного використання