Правові проблеми використання сільськогосподарських земель власниками та найманими працівниками

Стаття присвячена дослідженню проблем додержання вимог законодавства при використанні сільськогосподарських земель в Україні залежно від того, хто безпосередньо здійснює вилучення корисних властивостей із таких ділянок: наймані працівники сільськогосподарських підприємств, або власники цих земель – фермери, члени сільськогосподарських кооперативів, громадяни, що одноосібно провадять агровиробничу діяльність. У статті наводяться приклади впливу діяльності найманих працівників та праці власників сільськогосподарських земель на стан землекористування, додержання вимог екологічної безпеки, погіршення та покращення якості земельних ділянок. Дослідження правових проблем цільового, раціонального та ефективного використання земельних ділянок, забезпечення вимог до збереження навколишнього природного середовища, біологічного різноманіття та екосистем, що розкриті у статті, надають можливість зробити висновки про те, що сучасний стан розвитку правовідносин щодо використання земельних ділянок найманими працівниками та власниками землі потребує реформування. Це обумовлено тим, що наймані працівники не вмотивовані до покращення якості земель та їх ґрунтів, додержання вимог екологічної безпеки, збереження біологічного різноманіття у екосистемах, куди входять відповідні земельні ділянки. Оскільки головна мотивація полягає у отриманні певної вигоди, а санкції за недодержання вимог законодавства у сфері охорони земель неефективні, використання найманої праці у сільському господарстві досить часто характеризується як недбале та халатне ставлення до використання земель і забезпечення екологічної безпеки. Натомість, власник або користувач земельної ділянки, що використовує її як фермер, член кооперативу, підприємець тощо, вмотивований не тільки на отримання прибутку у даний момент часу, а й покращення її якісних характеристик, забезпечення екологічної безпеки, збереження екосистемного біологічного різноманіття, оскільки це виступає фактором стабільності отриманні прибутків від сільськогосподарської діяльності, що здійснюється на певній ділянці й в майбутньому