ВПЛИВ БУРШТИНОТЕРАПІЇ НА ГОСТРОТУ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ГНІЙНИХ РАН У СОБАК
Анотація
Для визначення показника гостроти запального процесу актуальним є дослідження кількості фібриногену у плазмі крові собак. У звʼязку з цим метою проведеної роботи було встановлення рівня фібриногену у тварин за гнійно-запального процесу. Дослідження проводились спектрофотометричним методом за загально-прийнятою методикою. Під час досліджень визначено вміст фібриногену у плазмі крові клінічно здорових собак, до надання лікарської допомоги та протягом перебігу ранового процесу на 3-, 7-, 10- та 14-ту доби лікування. За результатами досліджень авторів собак із гнійними ранами шкіри до лікування встановлено, що кількість фібриногену була вища у 2 рази (р<0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами. На 3-ю добу досліджень, у тварин I та II дослідних груп вміст фібриногену в плазмі крові був у 1,6 (р<0,001) та 1,5 (р<0,001) рази відповідно вищим за показники клінічно здорових. У контрольній групі тварин кількість фібриногену була в 1,7 раза (р<0,001) вища за показник клінічно здорових собак. На 7-му добу лікування рівень фібриногену у тварин I дослідної групи був у 1,2 раза (р<0,01) більшим, порівняно із показником клінічно здорових, водночас у тварин II дослідної групи його вміст був у 1,1 раза (р<0,05) вищим. Натомість у собак контрольної групи він був у 1,4 раза (р<0,001) вищим за показник у клінічно здорових. За результатами досліджень встановлено, що задавання бурштинової кислоти та внутрішньовенне введення 1,5 %-ного розчину реамберину, препарату на основі бурштинової кислоти, відновлює рівень фібриногену в плазмі крові собак із гнійними ранами вже на 10-ту добу перебігу ранового процесу, порівняно з внутрішньовенним введенням 5 %-ного розчину глюкози. Кращий терапевтичний ефект було одержано у групі тварин, яким застосовували 1,5 %-ний розчин реамберину
Ключові слова
бурштинова кислота, 1,5 %-ний розчин реамберину, 5 %-ний розчин глюкози, гнійна рана, фібриноген