ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ У ПРОЦЕСІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Дослідження ілюструє підходи до практичної реалізації механізмів публічного адміністрування в умовах глобалізації та децентралізації владних повноважень з метою забезпечення засад довгострокового розвитку суспільства. Встановлено, що асиметрії та диспропорції розвитку сільських територій є наслідком відсутності системного підходу в управлінні, недостатнього рівня інфраструктурного забезпечення, низького рівня активності мешканців щодо зміни ситуації та забезпечення відповідальності осіб, що проживають на території за наслідки своїх дій. Виявлено механізми забезпечення стійкості соціальних систем на основі формування соціально-економічного інтересу учасників суспільних відносин, забезпечення державноприватного партнерства та становлення світоглядно-інформаційної роботи, що створює засади національної продовольчої та економічної безпеки в довгостроковій перспективі за одночасного відновлення та примноження природно-ресурсного потенціалу місцевості. Дослідження доводить, що активізація ролі місцевого населення як основної рушійної сили розвитку території через механізм самозайнятості та саморозвитку є інструментом забезпечення продовольчої та економічної безпеки, підвищення ефективності державного управління завдяки посиленню відповідальності учасників за процеси становлення суспільства на якісно новому свідомому рівні, посилення доступу населення до прийняття управлінських рішень щодо території проживання, в тому числі за рахунок публічного обговорення дій та забезпечення прозорої роботи управлінських структур