Розвиток ринку робочої сили в Україні відбувається у надзвичайно складних демографічних, соціально-економічних, політичних та екологічних умовах. Наразі лише 45 % трудового потенціалу в країні створюють офіційний валовий внутрішній продукт, утримуючи безробітних, пенсіонерів, зайнятих домашнім господарством та вихованням дітей, хворих, дітей, здобувачів освіти тощо. У цій ситуації доцільно дослідити та сформувати механізм стимулювання праці. Мета роботи – є уточнити методичні підходи та оцінити заробітну плату як основний мотиватор до трудової діяльності. Об’єктом є процес використання та мотивації персоналу підприємств України. Предметом даного дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем оцінки мотивації до трудової діяльності та заробітної плати. У ході дослідження було охарактеризовано класичні підходи до визначення поняття «мотивація» та акцентовано увагу на важливості стимулу матеріальної винагороди. Висвітлено динаміку зайнятості населення України та країн ЄС за 2014–2018 рр. Продемонстровано причинно-наслідковий зв’язок між валовим внутрішнім продуктом на душу населення та рівнем мінімальної заробітної плати в Україні та окремих країнах світу. Здійснено порівняльну оцінку офіційно встановленого рівня мінімальної заробітної плати з відповідними міжнародними стандартами Міжнародної організації праці, ООН, Світового банку, ЄС. Проаналізовано динаміку середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників за видами економічної діяльності в Україні. Методом соціологічних опитувань визначено рівень бажаної середньомісячної заробітної плати працюючих в Україні за віком, статтю, в регіональному розрізі у 2018 та 2019 рр. Встановлено, що більш високий рівень валового внутрішнього продукту на душу населення в країні забезпечує вищий рівень офіційно встановленої мінімальної заробітної плати, кращий соціальний захист та відтворення робочої сили. Низькі фінансові можливості держави і роботодавців стримують ріст оплати праці як основного мотиваційного фактора до трудової діяльності та відтворення робочої сили. Аргументовано втручання держави у сферу матеріального мотивування праці шляхом встановлення мінімального розміру заробітної плати, а також регулювання зайнятості та безробіття. Подальшою перспективою досліджень у цьому напрямі має бути формування національної моделі мотивації праці – концепції комплексної, системної мотивації, яка ґрунтується на зростанні зайнятості, приведення до міжнародних стандартів основних соціальних нормативів у сфері оплати праці, фіскальної політики, становлення сильного середнього класу та забезпечення стійкого розвитку.
Ключові слова:
мотивація, трудова діяльність, мотивація праці, заробітна плата, організація оплати праці.