Кукурудза є однією зі стратегічних культур у світовому виробництві зерна. Збільшенню врожайності цієї культури сприяє використання гібридів, що мають високу пластичність до агрокліматичних умов вирощування. Метою досліджень була оцінка показників продуктивності зернових та силосних гібридів кукурудзи за умов вирощування в зоні Полісся. При проведенні досліджень користувалися наступними методами: аналізу – при вивченні причинно-наслідкових зв’язків процесів, що досліджувалися; порівняння – для проведення детального аналізу експериментальних даних; синтезу – при узагальненні результатів досліджень, формулюванні висновків; польовим – закладання дослідних ділянок, проведення обліків; статистичним – при обробці отриманих даних та визначення їх достовірності. В статті проаналізовано показники врожайності гібридів кукурудзи зернового використання, середньостиглої групи з напівзубоподібним (ЕХРМ 014, ЕХРН 003, ЕХРМ 021) та зубоподібним (ЕХРН 002, ЕХРМ 013, ЕХРМ 015) типом зерна, а також силосні гібриди середньостиглої (S 3825, S 3909) та середньопізньої груп (S 4210) із зубоподібним (S 4210) та напівзубоподібним (S 3825, S 3909) зерном. За енергією росту, відношенням до температури та вологи досліджувані зернові та силосні гібриди кукурудзи відповідають ґрунтово-кліматичним умовам зони Полісся. Проведено оцінку гібридів за середньою кількістю рядів у качані, середньою кількістю зерен у ряді, середньою кількістю зерен у качані, масою 1000 насінин, урожайністю. При вирощуванні в умовах Полісся найкращими показниками продуктивності характеризувались зерновий середньостиглий напівзубоподібний гібрид ЕХРМ 021, зерновий зубоподібний гібрид ЕХРМ 015 та силосний середньопізній зубоподібний гібрид S 4210. Подальші дослідження будуть спрямовані на оцінку стійкості даних гібридів до найбільш поширених хвороб в агроекологічних умовах зони Полісся
кукурудза, гібрид, елементи структури врожаю, врожайність