ЯКІСТЬ ВОДИ ДЛЯ НАПУВАННЯ КОРІВ ТА ЇХ ЗДОРОВ'Я

Якість води та стан систем водопостачання, що використовується на тваринницьких фермах і комплексах, не завжди відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Дослідження води, яку використовують для напування корів, проводили в різні пори року у 18 сільськогосподарських підприємств, які розміщені в чотирьох біогеохімічних зонах України. Встановлено підвищену концентрацію нітратовмісних сполук у господарствах північно-східного регіону. Концентрація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Купруму, Цинку у воді не перевищувала допустимих значень. Вміст Меркурію був найвищий у весняний та літній періоди, і перевищував ГДК в середньому в 1,5 раза в господарствах західної та 3,8 раза – південної зони. Кількість Мангану у воді господарств протягом всього періоду досліджень була високою і складала від 110 до 192 мкг/дм³ , що у 2–4 рази вище регламентних величин. Встановлена концентрація Феруму у воді з напувалок – від 105 до 513 мкг/дм³ (ГДК – 200 мкг/дм³ ). Найвищою вона була у весняний період і перевищувала нормативні значення у 1,5–3 рази в господарствах західної і північно-східної зон. Серед внутрішніх хвороб корів найбільш поширені були хвороби системи органів травлення, які складали 50–58 % патології внутрішніх органів. У західній та північно-східній біогеохімічних зонах частіше реєстрували ендемічні хвороби, у тварин центральної і південної біогеохімічних зон – порушення білкового і вуглеводно-ліпідного обмінів. Також діагностували такі хвороби, як остеодистрофія, післяродова гіпокальціємія і гіпофосфатемія, А-гіповітаміноз. Хвороби нирок і сечових шляхів, нервової системи, системи крові та хвороби ендокринних органів складали 13–18 %. Найбільш поширеною патологією у неплідних корів було жовте тіло яєчників, яке діагностували у 69–73 % корів, а на мастит хворіло від 6,3–11,4 % корів дослідних господарств. Перспективою подальших досліджень є вивчення впливу якості води на стан здоров’я, продуктивність і якість молока корів та захворюваність молодняка