ДОМІНУВАННЯ ПАРАДИГМ ХОЛІСТИЧНОСТІ В СУЧАСНІЙ НАУЦІ

Є.І. Ходаківський, В.П. Якобчук, О.В. Іванюк, О.Ф. Присяжнюк, М.Ф. Плотнікова
Завантажити статтю Читати статтю

Анотація

Основним модератором в розвитку людства, його безупинного прагнення до досконалості є наука. Першочергово вона дає об’єктивне відображення мислення людства, що перманентно переходять у свідомість та пояснює рівні цивілізації, характеризуючи досконалість інтелектуального розвитку. Через інтелектуальну діяльність людина створює абстрактно-логічні сентекції, математичну системність, прикладну примірність та за допомогою експериментальної перевірки пізнає істину, коригуючи майбутнє. В ХХ–ХХІ століттях в розвитку науки розглядаються три головних етапи парадигмальних змін дослідницької раціональності у вигляді класики, неокласики і постнеокласики. Неокласичний період нинішньої науки формується під впливом розвитку інформаційних технологій, генетики і визнання ролі наукової релігії. Вимогою часу стає об’єднання всіх наукових досліджень в єдину картину сутності людини та досягнення акмеологічних рівнів людського розвитку у складний період загострення техногенно-екологічних проблем. В матеріалах цієї публікації зроблено спробу здійснення аналітичних досліджень домінування парадигми холістичності як системно-цілісної характеристики Всесвіту та застосування інструментів синтелектики, гештальтоології, логічно-структурних абстракцій, Провидіння в акмосфері, ноосферній освіті, економіці та первинних управлінських структурах. У постматеріалістичний період розвитку науки парадигма холістичності (холомності) досліджень як парадигма цілісності фізичних, астральних, ментальних і духовних аспектів характеристики світогляду стала домінуючою у пізнанні макро- та мікроекономічної картин світу. Вершиною методологічного інструментарію у пізнанні явищ світу в сучасній зарубіжній та вітчизняній науці є синтелектика як наука про складні системи, що самоорганізуються на основі інтелектуальних зв’язків і творчого мислення. Холістичниий контекст наукового пізнання явищ є всезагальним та всеохоплюючим. У світовій цивілізації нові напрями синтелектичного використання без вичерпної ментальної енергетики з’явилися з позиції спільності науки та релігії. В контексті цих тверджень застосовано інструменти гештальтології, синтелектики і Провидіння

Ключові слова

синтелектика, акмосфера, ноосфера, гештальтологія, холізм, Q-менеджмент, інновінг, ноосферна освіта

Використані джерела в процесі публікації
Khodakovsky, Y., Yakobchuk, V., Ivanyuk, O., Prysiazhniuk, O., & Plotnikova, M. (2018). DOMINATION OF THE PARADIGM OF HOLISTICITY IN MODERN SCIENCE. Scientific Horizons, 21(11), 3-12.