У зв’язку із змінами клімату та значним потеплінням, особливого значення набувають адаптивні, для різних ґрунтово-кліматичних умов, сорти ячменю озимого, які забезпечують високу урожайність та є досить морозостійкими. Не менш важливим для реалізації генетичного потенціалу продуктивності є удосконалення елементів технології вирощування цієї зернової культури. Основною метою наукових досліджень в умовах чорнозему слабогумусованого легкосуглинкового було установлення продуктивності та якості зерна озимого ячменю сорту Хайлайт залежно від обробітку ґрунту, попередника та удобрення. Під передпосівну культивацію вносили 100 кг/га Діамофоски (10–26–26), в осіннє кущення – 100 кг/га КАС 32, перше весняне підживлення посівів проводили по мерзлоталому ґрунту – 200 кг/га аміачної селітри, а друге – у фазі виходу в трубку – 100 кг/га КАС 32. У дослідах виявлена висока зимостійкість рослин ячменю озимого за раннього строку сівби (11–13 вересня), загиблих рослин спостерігалось у фазі кущення всього 2–4 %, а за пізньої сівби (29–30 вересня), відповідно, 4 %. Максимальна урожайність зерна ячменю озимого отримана у 2019 році за полицевого обробітку ґрунту – 6,9 т/га, а за мілкого безполицевого обробітку цей показник становив 6,5 т/га. Кращим попередником у дослідах був ріпак озимий, який забезпечив порівняно з соняшником приріст урожаю на неудобрених ділянках 0,2–0,3 т/га та 0,4–0,5 т/га на удобрених. Унаслідок проведених досліджень установлено високу ефективність застосування мінеральних добрив та захисту рослин за впливом на врожайність зерна. У середньому за роки досліджень в досліді вона становила 6,6 т/га. Маса 1000 зерен на кращому варіанті була 49,5 г, натура зерна – 609 г/л, вміст білка – 12,6–12,9 %. Перспективи подальших досліджень слід зосередити на вивченні впливу позакореневого підживлення рослин сучасних сортів ячменю озимого, які максимально відповідають інтенсивним та індустріальним технологіям вирощування
ячмінь озимий, зимостійкість, урожайність, удобрення, обробіток ґрунту, попередник, якість зерна