Лісівничо-таксаційна оцінка плюсових дерев у межах Малополіського округу грабово-дубових та соснових лісів

Василь Блистів, Олег Данчук, Андрій Іванюк, Петро Хомюк, Оксана Ткачук
Отримано: 20.03.2025 Доопрацьовано: 26.07.2025 Прийнято: 27.08.2025
Взято з Том 28, № 8, 2025 Сторінки: 118-136
Завантажити статтю Читати статтю

Анотація

Удосконалення критеріїв добору та подальше випробування плюсових дерев сосни звичайної потребує систематичного оновлення даних обмірів, їх детального аналізу, а також постійного моніторингу створених об’єктів. Важливим завданням є формування нових експериментальних ділянок для дослідження спадкових характеристик дерев, особливо в умовах адаптації лісового господарства до кліматичних змін. Лісівничо-таксаційна оцінка плюсових дерев у межах Малополіського округу грабово-дубових та соснових лісів проведена з метою встановлення залежностей між співвідношенням висоти та діаметра на висоті 1,3 м і віком дерев у різних типах лісу за результатами їх добору. Для встановлення достовірних результатів аналітично-порівняльних висновків використовувалися стандартні статистичні методи. Для проведення аналізу було використано розрахунок двох індексів: І1 – показник зміни віку у співвідношенні A/H/DbH, та І2 – показник зміни співвідношення H/DbH/A залежно від віку. Обчислення цих індексів здійснювалося для плюсових дерев, з урахуванням їх віку (A), висоти (H) та діаметра стовбура на висоті 1,3 м (DbH). Досліджено залежності зміни висоти та діаметра плюсових дерев із віком, визначено особливості цих залежностей для двох найпоширеніших типів лісу, проаналізовано два види індексів зазначених залежностей та узагальнено висновки щодо їх статистично достовірної придатності для моделювання параметрів добору плюсових дерев у межах досліджуваної території. Встановлені у дослідженні параметричні залежності плюсових дерев Малополіського округу соснових лісів даного регіону походження можуть бути використані як додаткові критерії відбору дерев за продуктивністю із забезпеченням достатнього рівня їх біотичної стійкості. У статті узагальнена можливість встановлення регіонів походження лісового репродуктивного матеріалу на основі параметричної оцінки деревостанів і плюсових дерев в межах Малополіського округу на підставі їх приналежності до автохтонних лісостанів за походженням. Актуальність досліджень підсилюється впровадженням підходів до регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу що, полягає у визначенні меж регіонів походження та меж відповідного поширення з них лісового репродуктивного матеріалу. Запропонований підхід до впровадження регіоналізації є передумовою отримання і введення в обіг лісового репродуктивного матеріалу на засадах імплементації у нормативну базу лісового насінництва і розсадництва Директиви 1999/105/ЄС від 22 грудня 1999 року «Про маркетинг лісового репродуктивного матеріалу»

Ключові слова

плюсові дерева; лісовий репродуктивний матеріал; регіоналізація лісового репродуктивного матеріалу; регіони походження та поширення; таксаційні показники; типи лісу; геоботанічне районування

  1. Bilous, A.M., Kashpor, S.M., Myroniuk, V.V., Svinchuk, V., & Lesnik, O. (2022). Stem volume by height classes of immature, mature and overmature stands of the main forest-forming species of Ukraine. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 13(3), 7-12. doi: 10.31548/forest.13(3).2022.7-12.
  2. Blystiv, V., Maliuha, V., Minder, V., & Syrota, O.P. (2021b). Practical approaches to establishing the dynamics of stand stability of breeding facilities. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 12(4), 6-16. doi: 10.31548/forest2021.04.001.
  3. Blystiv, V.I., Yurkiv, Z.M., Neiko, I.S., & Matusiak, M.V. (2021a). Practical aspects of improving forest seed zoning. Agriculture and Forestry, 2(21), 140-157. doi: 10.37128/2707-5826-2021-2-12.
  4. Borges da Silva, É.D., Xavier, A., & Faria, M.V. (2021). Joint modeling of genetics and field variation in plant breeding trials using relationship and different spatial methods: A simulation study of accuracy and bias. Agronomy, 11(7), article number 1397. doi: 10.3390/agronomy11071397.
  5. Brichta, J., Bílek, L., Linda, R., & Vítámvás, J., (2023). Importance and potential of Scots pine (Pinus sylvestris L.) in 21st century. Central European Forerstry Journal, 69(1), 3-20. doi: 10.2478/forj-2022-0020.
  6. Danchuk, O., Blystiv, V., Yurkiv, Z., & Vovchanskyi, V. (2024). Forestry features of regionalization of forest reproductive material. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 26, 89-101. doi: 10.15421/412406.
  7. Davydenko, K., Vasaitis, R., Elfstrand, M., Baturkin, D., Meshkova, V., & Menkis, A. (2021). Fungal communities vectored by Ips sexdentatus in declining Pinus sylvestris in Ukraine: Focus on occurrence and pathogenicity of ophiostomatoid species. Insects, 12(12), article number 1119. doi: 10.3390/insects12121119.
  8. Debryniuk, Yu.M., Yavorskyi, M.V., & Myakush, I.I. (2021). Selection inventory of objects of the permanent forest seed base of the State Enterprise “Buske Forestry” and ways of reproducing genetic resources of the main forest-forming species: Practical recommendations. Lviv: Manuscript.
  9. Krynytskyy, H., Korol, M., Lavnyy, V., Kovaleva, V., Kramarets, V., Krynytska, O., & Mahuran, V. (2023). Forestry and ecological features of distribution and improvement of biotic stability of pine forests in the conditions of Lviv region. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 25, 87-97. doi: 10.15421/412306.
  10. Krynytskyy, H., Skolsky, I., Krynytska, O., Lutsiv, N., & Yakhnytsky, V. (2021). Biotic stability of Scots pine growing in stands on fairly fertile soil types of the Lviv Roztochya. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 23, 50-57. doi: 10.15421/412126.
  11. Lakyda, P., Sytnyk, S., Lovynska, V., Lakyda, I., & Gritsan, Yu. (2020). Crown biomass of scots pine and black locust in Northern Steppe of Ukraine. Forestry Ideas, 26(2), 471-484.
  12. Li, Ch., Li, B., Zhao, W., Jiang, J., & Tang, J. (2025). Forest tree breeding under the global environmental change: Challenges and opportunities. Trees, Forests and People, 20, article number 100867. doi: 10.1016/j.tfp.2025.100867.
  13. Los, S.A., Tereshchenko, L.I., Hayda, Yu.I., Shlonchak, G.A., Mitrochenko, V.V., Shlonchak, G.V., & Danchuk, O.T. (2017). Guidelines for forest seed production. Kharkiv: State Agency of Forest Resources of Ukraine.
  14. Lovynska, V., Terentiev, A., Lakyda, P., Sytnyk, S., Bala, O., & Gritzan, Yu. (2021). Comparison of Scots pine growth dynamic within Polissia and Northern Steppe zone of Ukraine. Journal of Forest Science, 67(11), 533-543. doi: 10.17221/93/2021-JFS.
  15. Lstiburek, M., Rosario García‐Gil, M., & Stefenrem, A. (2023). Rolling front landscape breeding. Annals of Forest Science, 80, article number 36. doi: 10.1186/s13595-023-01203-w.
  16. Matisons, R., Schneck, V., Jansone, D., Bāders, E., Dubra, S., Zeltiņš, P., & Jansons, Ā. (2021). South-Eastern baltic provenances of scots pine show heritable weather-growth relationships. Forests, 12(8), article number 1101. doi: 10.3390/f12081101.
  17. Neyko, I., Kolchanova, O., Monarkh, V., & Poznyakova, S. (2020). Seed productivity and variability of Scots pine (Pinus sylvestris L.) clones of Finnish origin in seed orchard in the central part of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, 62(1), 1-12. doi: 10.2478/ffp-2020-0001.
  18. Przybylski, P., Mohytych, V., Rutkowski, P., Tereba, A., Tyburski, Ł., & Fyalkowska, K. (2021). Relationships between some biodiversity indicators and crown damage of Pinus sylvestris L. in natural old growth pine forests. Sustainability, 13(3), article number 1239. doi: 10.3390/su13031239.
  19. Przybylski, P., Tyburski, Ł., & Mohytych, V. (2020). The relationship between height and diameter trees of Scots pine (Pinus sylvestris L.) and the extent of crown defoliation in the Kampinos National Park. Folia Forestalia Polonica. Series A. – Forestry, 62(1), 22-30. doi: 10.2478/ffp-2020-0003.
  20. Quegwer, J., Merbitz, L., Tröber, U., & Meyer, M. (2024). Challenges for a seed orchard programme towards seed availability for future forest composition in Saxony, Germany. In Proceedings of the seed orchard conference “Seed orchards – the key stage in forest tree breeding and sustainable forest management” (p. 6). Romania: Public Enterprise Sachsenforst (SBS).
  21. Sağlam, F., & Sakici, O.E. (2024). Ecoregional height-diameter models for Scots pine in Türkiye. Journal of Forestry Research, 35, article number 103. doi: 10.1007/s11676-024-01757-z.
  22. State Organization “Ukrainian Forest Breeding Center”. (n.d.) Retrieved from https://ucfb.info/.
  23. Ukrainian State Forest Management Project and Production Association. (n.d.). Retrieved from https://lisproekt.gov.ua/objednannja.
  24. Voitiuk, V., Andreieva, V., Kychyliuk, O., Hetmanchuk, A., Klisz, M., & Mohytych, V. (2020). Application of growth traits and qualitative indices for selection of Scots pine (Pinus sylvestris L.) elite trees. A case study from Volyn region, Western Ukraine. Folia Forestalia Polonica, 62(3), 199-209. doi: 10.2478/ffp-2020-0019.
  25. Wang, J., Wang, Y., Zhang, Z., Wang, W., & Jiang, L. (2023). Enhanced awareness of height-diameter allometry in response to climate, soil, and competition in secondary forests. Forest Ecology and Management, 548, article number 121386. doi: 10.1016/j.foreco.2023.121386.
Blystiv, V., Danchuk, O., Ivaniuk, A., Khomiuk, P., & Tkachuk, O. (2025). Forest inventory assessment of plus trees of hornbeam-oak and pine forests within the Malopolissia district. Scientific Horizons, 28(8), 118-136. https://doi.org/10.48077/scihor8.2025.118