Економічна ефективність вирощування нішевих культур в Україні

Метою роботи було дослідити економічну ефективність вирощування гречки та вівса в Україні за період 2020-2024 років, з урахуванням виробничих витрат, урожайності, змін цін, кліматичних ризиків і впливу державної підтримки. Регіональне охоплення дослідження включало північні, західні, південні та східні області України – зокрема Чернігівську, Житомирську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Херсонську та Запорізьку – що забезпечувало комплексний аналіз у межах різних агрокліматичних умов. Методологія дослідження базувалася на аналізі офіційних статистичних даних Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, кейс-аналізі господарств, нормативних розрахунках витрат, оцінці врожайності, динаміки цін та рівня рентабельності з використанням методів економічного та статистичного аналізу. Було проаналізовано собівартість основних виробничих елементів, зокрема витрат на насіння, добрива, засоби захисту рослин, оренду землі, паливо та техніку. Було визначено, що середня собівартість вирощування гречки (16,9 тис. грн/га) перевищувала відповідний показник для вівса (15,9 тис. грн/га), проте завдяки вищій середній ціні реалізації гречка забезпечувала вищу рентабельність (46,2 % проти 34,8 %). Було встановлено суттєвий вплив агротехнологій і регіональних умов на врожайність: гречка продемонструвала найкращі результати у Чернігівській, Житомирській та Львівській областях, а овес – у Миколаївській, Одеській та Кіровоградській областях. Було узагальнено сезонні та середньорічні коливання цін: у роки посух ціни на гречку зростали на 20-25 %, на овес – до 12 %, що компенсувало втрати врожаю. Було проаналізовано роль державних програм субсидування, пільгового кредитування і агрострахування у підвищенні рентабельності на 10-15 т% у середньостроковій перспективі. Додатково було досліджено ефективність традиційних та органічних моделей виробництва з урахуванням преміального ціноутворення на ринках Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використані керівниками фермерських господарств, агроконсалтинговими компаніями, органами державної влади та місцевого самоврядування для прийняття рішень щодо вибору технологічних підходів, планування виробничих стратегій, оптимізації витрат і розвитку експортного потенціалу нішевих зернових культур