Оцінювання впливу експорту українського зерна на продовольчу безпеку країн близького сходу та північної Африки методом регресійного моделювання

Метою дослідження було оцінити економічне значення експорту української пшениці та його роль у підтримці продовольчої безпеки в країнах Близького Сходу та Північної Африки (MENA), які залежать від імпорту та перебувають у стані війни. Дані про торгівлю за конкретними напрямками на 2012–2023 роки були узагальнені та перевірені за допомогою кореляційного аналізу та лінійної регресії з метою виявлення взаємозв’язків між ціною, обсягом та доходом. Додатковий міждержавний регресійний блок за 2020-2022 роки пов'язував частку української пшениці в національних структурах імпорту з результатами Глобального індексу продовольчої безпеки (GFSI). Було встановлено, що залежність від української пшениці була зосереджена на декількох ринках MENA, причому найрізкіше передвоєнне зростання спостерігалося в Єгипті, Тунісі, Лівії та Лівані, а після 2022 року імпортні портфелі були переформатовані. Було продемонстровано, що експортна ціна залишалася основним короткостроковим визначальним фактором поставок до регіону. Було встановлено, що зростання цін було пов'язане з помітним скороченням обсягів експорту та зниженням загальних доходів від експорту в межах спостережуваного діапазону. Було також показано, що більші обсяги експорту були пов'язані лише з незначним зниженням цін за одиницю, що вказує на потенціал відновлення обсягів без значних цінових втрат у разі пом'якшення логістичних труднощів. Було проаналізовано, що зв'язок між часткою українського імпорту та GFSI змінився на більш сприятливий під час гострого шоку пропозиції у 2022 році. Було зроблено узагальнення, що найсильніша чутливість продовольчої безпеки до українських поставок спостерігалася в країнах з вищим рівнем недоїдання та середнім рівнем GFSI. Результати можуть бути використані українськими торговельними органами, багатосторонніми організаціями та закупівельними агентствами MENA для калібрування заходів підтримки коридору, розподілу ризиків та диверсифікації