Оптимізація норм мінерального живлення соняшнику для підвищення врожайності

Метою дослідження було встановити оптимальні норми мінерального живлення соняшнику, які забезпечують максимальну врожайність та стабільні якісні показники насіння в зоні Лісостепу України. Методологія включала проведення дворічного польового експерименту з чотирма варіантами удобрення (контроль, N₁₂₀K₈₀, N₁₂₀P₈₀K₈₀ та N₁₅₀P₈₀K₈₀), визначення морфометричних показників, урожайності та лабораторний аналіз хімічного складу насіння. Статистична обробка результатів здійснювалася за принципом порівняльного аналізу з оцінкою відносного приросту показників відносно контролю. У ході роботи було визначено, що реакція соняшнику на рівень мінерального забезпечення проявляється вже на ранніх фазах розвитку та посилюється при формуванні репродуктивних органів. Було встановлено, що діаметр кошика є чутливим індикатором ефективності живлення, а найбільші значення цього показника зафіксовано у варіанті N₁₂₀P₈₀K₈₀. Було досліджено динаміку урожайності та виявлено чітку перевагу повного мінерального живлення, яке забезпечило приріст урожайності на 83,3 % порівняно з контролем. Проаналізовано вихід олії з 1 гектара посівів, який збільшився до 0,73  т/га за оптимального удобрення, що свідчить про ефективну реалізацію потенціалу культури. Було узагальнено, що надмірне азотне живлення не завжди забезпечує додаткову перевагу, оскільки може спричиняти перерозподіл поживних речовин у бік вегетативної маси. Підтверджено, що збалансоване NPK-живлення сприяє не лише формуванню високого врожаю, а й стабільному накопиченню олії у насінні. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих рекомендацій агровиробниками та агрономічними службами для оптимізації системи живлення соняшнику в умовах змін клімату та ресурсних обмежень