Економічний вплив практики агролісомеліорації на виробничих лісових територіях, провінція Центральна Ява, Індонезія
Анотація
Концепція спільного ведення лісового господарства громадами в Індонезії – це спроба залучити громади до управління лісами через агролісомеліорацію для підтримки стійкості лісів. Агролісомеліорація (або персілан місцевою мовою), яку здійснюють песанггем у робочих зонах KPH Кебонхарджо та KPH Мантінган, робить значний внесок у дохід домогосподарств песанггем. Це дослідження має на меті виміряти вплив агролісомеліорації на доходи домогосподарств песангемів та вивчити фактори агролісомеліорації, які впливають на доходи домогосподарств песангемів. Збір даних здійснювався шляхом опитування та спостереження за 216 домогосподарствами песангемів у районах KPH Кебонхарджо та KPH Мантінган, розділених на вісім сіл відповідно. Потім дані були проаналізовані описово та за допомогою множинного лінійного регресійного аналізу. Результати дослідження показали, що модель агролісомеліорації через земельні ділянки відноситься до сільськогосподарської діяльності песанггема в лісових районах шляхом використання лісових земель, що належать Perum Perhutani, як сільськогосподарських/персілан для посадки сезонних сільськогосподарських культур. Внески персілан забезпечують помірний внесок домогосподарств песангем у KPH Кебонхарджо та KPH Мантінган із загальним відсотком внеску 38 % або 11,000,000 індонезійських рупій на домогосподарство на рік, з деталізацією для кожного KPH Кебонхарджо 44 % (10,900,000 індонезійських рупій на домогосподарство на рік) та KPH Мантінган 33 % (11,200,000 індонезійських рупій на домогосподарство на рік). За результатами лінійного регресійного аналізу, деякі змінні суттєво впливають на вимірювання зі ступенем достовірності 85%, 95% та 99%. Змінні сільськогосподарське обладнання (sig. 0,133), відстань до агролісомеліоративних земель (sig. -0,051), використання робочої сили (sig. 0,038) та площа земельної ділянки персіл (sig. 0,001) демонструють вплив на дохід від агролісомеліорації домогосподарств песанггем в KPH Кебонхарджо. Крім того, змінні дохід від фермерства (sig. -0,143), інші доходи (sig. 0,048), площа земельних ділянок (sig. 0,037) та відстань до агролісомеліоративних земель (sig. 0,001) демонструють вплив на дохід від агролісомеліорації домогосподарств песангемів у KPH Мантінган. Це дослідження надає цінну інформацію про складні взаємозв'язки між агролісомеліорацією, виробничими лісами та економічною динамікою, забезпечуючи основу для розробки обґрунтованої політики та сприяння екологічно свідомому економічному зростанню
Ключові слова
практика агролісомеліорації; домогосподарство; райони Перхутані; Песанггем; виробничі ліси
[1] Admasu, T.G., & Jenberu, A.A. (2022). The impacts of apple-based agroforestry practices on the livelihoods of smallholder farmers in Southern Ethiopia. Trees, Forests and People, 7, article number 100205. doi: 10.1016/j. tfp.2022.100205.
[2] Akpan, A.I., & Zikos, D. (2023). Rural agriculture and poverty trap: Can climate-smart innovations provide breakeven solutions to smallholder farmers? Environments, 10(4), article number 57. doi: 10.3390/environments 10040057.
[3] Akter, R., Hasan, M.K., Kabir, K.H., Darr, D., & Roshni, N.A. (2022). Agroforestry systems and their impact on livelihood improvement of tribal farmers in a tropical moist deciduous forest in Bangladesh. Trees, Forests and People, 9, article number 100315. doi: 10.1016/j.tfp.2022.100315.
[4] Brandt, R., & Staiss, C. (2019). Enhancing the Sustainability of agroforestry systems lessons learned from agroforestry activities in the districts of Malinau and Kapuas Hulu (North and West Kalimantan, Indonesia). Jakarta: FORCLIME.
[5] Bremer, L.L., Wada, C.A., Medoff, S., Page, J., Falinski, K., & Burnett, K.M. (2019). Contributions of native forest protection to local water supplies in East Maui. Science of the Total Environment, 688, 1422-1432. doi: 10.1016/j. scitotenv.2019.06.220.
[6] Budi, B., Kartodihardjo, H., Nugroho, B., & Mardiana, R. (2021). Implementation of social forestry policy: Analysis of community access. Forest and Society, 5(1), 60-74. doi: 10.24259/fs.v5i1.9859.
[7] Declaration of Helsinki. (1975). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declarationof-helsinki/.
[8] Desmiwati, D., Veriasa, T.O., Aminah, A., Safitri, A.D., Hendarto, K.A., Wisudayati, T.A., Hendarto, K.A., Royani, H., Dewi, K.H., Ikfal Raharjo, S.N., & Sari, D.R. (2021). Contribution of agroforestry systems to farmer income in state forest areas: A case study of Parungpanjang, Indonesia. Forest and Society, 5(1), 109-119. doi: 10.24259/ fs.v5i1.11223.
[9] Hardiyanti, Umar, A., Makkarennu, Millang, S., & Putranto, B. (2021). Contribution of agroforestry on farmers’ income in Mapilli Polewali Subdistrict, West Sulawesi Province. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 886, article number 012027. doi: 10.1088/1755-1315/886/1/012027.
[10] Jagger, P., Cheek, J.Z., Miller, D., Ryan, C., Shyamsundar, P., & Sills, E. (2022). The role of forests and trees in poverty dynamics. Forest Policy and Economics, 140, article number 102750. doi: 10.1016/j.forpol.2022.102750.
[11] Jamison, E.-A.K., D’Amato, A.W., & Dodds, K.J. (2023). Describing a landscape mosaic: Forest structure and composition across community types and management regimes in inland northeastern pitch pine barrens. Forest Ecology and Management, 536, article number 120859. doi: 10.1016/j.foreco.2023.120859.
[12] Jendresen, M.N., & Rasmussen, L.V. (2022). The importance of forest foods for diet quality: A case study from Sangthong District, Laos. Trees, Forests and People, 7, article number 100166. doi: 10.1016/j.tfp.2021.100166.
[13] Kauppi, P.E., Stål, G., Arnesson-Ceder, L., Hallberg Sramek, I., Hoen, H.F., Svensson, A., Wernick, I.K., Högberg, P., Lundmark, T., & Nordin, A. (2022). Managing existing forests can mitigate climate change. Forest Ecology and Management, 513, article number 120186. doi: 10.1016/j.foreco.2022.120186.
[14] Kilonzo, M. (2022). Quantification of non-timber forest products utilized by local communities in Nyanjange forest reserve, Morogoro, Tanzania. Environmental and Sustainability Indicators, 16, article number 100215. doi: 10.1016/j.indic.2022.100215.
[15] Kusters, K., & Belcher, B. (2004). Forest products, livelihoods and conservation. Indonesia: Indonesia Printer.
[16] Liepa, L., Rendenieks, Z., Jansons, Ā., Miezīte, O., & Dubrovskis, E. (2023). Mapping forest ecosystem service supply in two case studies in Latvia. Applied Geography, 155, article number 102969. doi: 10.1016/j. apgeog.2023.102969.
[17] Luswaga, H. (2023). Non-timber forest products benefits for community groups and conservation motivation in mountains of Tanzania. Environmental and Sustainability Indicators, 18, article number 100238. doi: 10.1016/j. indic.2023.100238.
[18] Mihardja, E.J., Alisjahbana, S., Agustini, P.M., Sari, D.A.P., & Pardede, T.S. (2023). Forest wellness tourism destination branding for supporting disaster mitigation: A case of Batur UNESCO Global Geopark, Bali. International Journal of Geoheritage and Parks, 11(1), 169-181. doi: 10.1016/j.ijgeop.2023.01.003.
[19] Moreda, T. (2023). The social dynamics of access to land, livelihoods and the rural youth in an era of rapid rural change: Evidence from Ethiopia. Land Use Policy, 128, article number 106616. doi: 10.1016/j. landusepol.2023.106616.
[20] Octavia, D., et al. (2022). Mainstreaming smart agroforestry for social forestry implementation to support sustainable development goals in Indonesia: A review. Sustainability (Switzerland), 14(15), article number 9313. doi: 10.3390/su14159313.
[21] Owsianiak, M., Lindhjem, H., Cornelissen, G., Hale, S.E., Sørmo, E., & Sparrevik, M. (2021). Environmental and economic impacts of biochar production and agricultural use in six developing and middle-income countries. Science of the Total Environment, 755(2), article number 142455. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.142455.
[22] Portela, A.P., Gonçalves, J.F., Durance, I., Vieira, C., & Honrado, J. (2023). Riparian forest response to extreme drought is influenced by climatic context and canopy structure. Science of the Total Environment, 881, article number 163128. doi: 10.1016/j.scitotenv.2023.163128.
[23] Public Summary of KPH Kebonharjo. (2022). Retrieved from https://www.perhutani.co.id/en/tentang-kami/ struktur-organisasi/divisi-regional/jateng/kph-kebonharjo/.
[24] Robinne, F.N. (2021). Impacts of disasters on forests, in particular forest fires. Retrieved from https://www.un.org/ esa/forests/wp-content/uploads/2021/03/UNFF16-Bkgd-paper-disasters-forest-fires.pdf.
[25] Ruba, U.B., & Talucder, M.S.A. (2023). Potentiality of homestead agroforestry for achieving sustainable development goals: Bangladesh perspectives. Heliyon, 9(3), article number e14541. doi: 10.1016/j.heliyon.2023. e14541.
[26] Sahide, M.A.K., Fisher, M.R., Erbaugh, J.T., Intarini, D., Dharmiasih, W., Makmur, M., Faturachmat, F., Verheijen, B., & Maryudi, A. (2020). The boom of social forestry policy and the bust of social forests in Indonesia: Developing and applying an access-exclusion framework to assess policy outcomes. Forest Policy and Economics, 120, article number 102290. doi: 10.1016/j.forpol.2020.102290.
[27] Sopaheluwakan, W.R.I., Fatem, S.M., Kutanegara, P.M., & Maryudi, A. (2023). Two-decade decentralization and recognition of customary forest rights: Cases from special autonomy policy in West Papua, Indonesia. Forest Policy and Economics, 151, article number 102951. doi: 10.1016/j.forpol.2023.102951.
[28] Sulistiyowati, E., Setiadi, S., & Haryono, E. (2023). The dynamics of sustainable livelihoods and agroforestry in Gunungkidul Karst Area, Yogyakarta, Indonesia. Forest and Society, 7(2), 222-246. doi: 10.24259/fs.v7i2.21886.
[29] Viezzer, J., Schmidt, M.A.R., dos Reis, A.R.N., Freiman, F.P., de Moraes, E.N., & Biondi, D. (2022). Restoration of urban forests to reduce flood susceptibility: A starting point. International Journal of Disaster Risk Reduction, 74, article number 102944. doi: 10.1016/j.ijdrr.2022.102944.
[30] Wong, G.Y., Moeliono, M., Bong, I.W., Pham, T.T., Sahide, M.A.K., Naito, D., & Brockhaus, M. (2020). Social forestry in Southeast Asia: Evolving interests, discourses and the many notions of equity. Geoforum, 117, 246-258. doi: 10.1016/j.geoforum.2020.10.010.
[31] Zada, M., Zada, S., Ali, M., Zhang, Y., Begum, A., Han, H., Ariza-Montes, A., & Araya-Castillo, L. (2022). Contribution of small-scale agroforestry to local economic development and livelihood resilience: Evidence from Khyber Pakhtunkhwa Province (KPK), Pakistan. Land, 11(1), article number 71. doi: 10.3390/land11010071.