Поширення сказу в Київській області впродовж 2020-2022 рр.

Олексій Васильович Рудой, Жанна Миколаївна Дрожже, Ольга Миколаївна Чечет, Віталій Вікторович Уховський, В’ячеслав Леонідович Коваленко
Отримано: 14.04.2023 Доопрацьовано: 06.08.2023 Прийнято: 23.08.2023
Взято з Том 26, № 8, 2023 Сторінки: 117-126
Завантажити статтю Читати статтю

Анотація

В Україні спостерігається високий рівень циркуляції сказу серед домашніх м’ясоїдних тварин та диких м’ясоїдних. Тому епізоотична ситуація зі сказу в Україні вимагає вивчення поширення цієї інфекції з використанням сучасних інструментів нагляду, що дозволить проводити оцінку територій та визначати зони ризику при аналізі. Метою дослідження було описати просторові характеристики епізоотії сказу в Київській області за 2020-2022 рр. серед диких і свійських тварин. За результатами офіційної звітності було проаналізована загальна кількість досліджених зразків патологічного матеріалу (головного мозку) від різних видів тварин з підозрою на сказ. Позитивні зразки були прив’язані до системи координат та візуалізовані програмним забезпеченням у кластерні випадки сказу по роках і видах тварин з формуванням точкового шару й щільності випадків. За результатами аналізу в Київській області було досліджено 1788 зразків патологічного матеріалу головного мозку від тварин з підозрою на сказ, з яких 237 були позитивними. Найбільша кількість зразків припадає на диких тварин (переважно лисиць), як резервуар інфекції. Частка диких тварин становила 64,4 % від загальної кількості досліджень, але кількість позитивних зразків варіює у межах від 1,7 % до 5,5 %. Порівнюючи з домашніми тваринами (коти та собаки), цей показник сягав до 30,0 % від загальної кількості досліджених зразків. На інші види тварин припадає 3,2 % позитивних випадків від загальної кількості досліджень. Тобто найбільший показник захворюваності спостерігали у домашніх тварин, що становило 72,1  % від загальної кількості встановлених позитивних випадків. Найвища щільність випадків сказу в Київській області спостерігається на південному заході та в центрі. Персистентні кластери випадків сказу розміщувались в Білоцерківському районі та на західній околиці Києва. На заході Києва кластер сформований випадками у диких тварин, котів і собак. В Білоцерківському районі кластер сформований випадками у диких тварин, котів, собак і великої рогатої худоби. Найвища щільність випадків сказу у диких тварин реєструється на західній околиці Києва

Ключові слова

Rabies virus; епізоотія; картографування; щільність випадків; кластери випадків

[1] Banyard, A.C., & Tordo, N. (2018). Rabies pathogenesis and immunology. Revue Scientifique et Technique (International Office of Epizootics), 37(2), 323-330. doi: 10.20506/rst.37.2.2805.

[2] Bouslama, Z., Belkhiria, J.A., Turki, I., & Kharmachi, H. (2020). Spatio-temporal evolution of canine rabies in Tunisia, 2011-2016. Preventive Veterinary Medicine, 185, article number 105195. doi: 10.1016/j. prevetmed.2020.105195.

[3] Brookes, V.J., Dürr, S., & Ward, M.P. (2019). Rabies-induced behavioural changes are key to rabies persistence in dog populations: Investigation using a network-based model. PLoS Neglected Tropical Diseases, 13(9), article number e0007739. doi: 10.1371/journal.pntd.0007739.

[4] DIVA. (2023). Retrieved from https://www.diva-gis.org/download.

[5] Fayisa, W.O. (2020). A literature-based review was made to assess the applications of GIS in veterinary epidemiology and its relevance in the prevention and control of animal diseases. International Journal of Veterinary Science and Research, 6(1), 047-051. doi: 10.17352/ijvsr.000053.

[6] Fisher, C.R., Streicker, D.G., & Schnell, M.J. (2018). The spread and evolution of rabies virus: Conquering new frontiers. Nature Reviews Microbiology, 16, 241-255. doi: 10.1038/nrmicro.2018.11.

[7] Flis, M. (2021). Rabiesin Europein 2010-2019. Bulgarian Journal of Veterinary Medicine, 24(4), 544-558. doi: 10.15547/bjvm.2020-0077.

[8] GeoPostcodes.         (2023). Postal    &         administrative     divisions            boundaries         database.      Retrieved          from https://www.geopostcodes.com/boundaries-database.

[9] Golik, M., Polupan, I., & Nedosekov, V. (2018). Forecasting of epizootic of rabies in the Chernihiv oblast on the basis of geoinformation analysis. Scientific Reports of NULES of Ukraine, 6(76). doi: 10.31548/dopovidi2018.06.025.

[10] Instructure No. 5 “On Measures to Combat Animal Rabies”. (March, 1994). Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0054-94#Text.

[11] Kornienko, L., Moroz, O., Mezhensky, A., Skorokhod, S., Datsenko, R., Karpulenko, M., Polupan, I., Dzyuba, Y., Nedosekov, V., Makovskaya, I., Hibaliuk, Y., Sonko, M., Tsarenko, T., & Pishchanskyi, O. (2019). Epizootologicaland epidemiological aspects for rabies in Ukraine forthe period from 1999 to 2018. Veterinary Science, Technologies of Animal Husbandry and Nature Management, 3, 90-109. doi: 10.31890/vttp.2019.03.14.

[12] Maki, J., Guiot, A.L., Aubert, M., Brochier, B., Cliquet, F., Hanlon, C.A., King, R., Oertli, E.H., Rupprecht, C.E., Schumacher, C., Slate, D., Yakobson, B., Wohlers, A., & Lankau, E.W. (2017). Oral vaccination of wildlife using a vaccinia-rabies-glycoprotein recombinant virus vaccine (RABORAL V-RG®): A global review. Veterinary Research, 48(1), article number 57. doi: 10.1186/s13567-017-0459-9.

[13] Makovska, I., Nedosekov, V., Kornienko, L., Novokhatny, Y., Nebogatkin, I., & Yustyniuk, V. (2020). Retrospective study of rabies epidemiology in Ukraine (1950-2019). Theoretical and Applied Veterinary Medicine, 8(1), 36-49. doi: 10.32819/2020.81007.

[14] Mazur, M., Mazur, N., & Polupan, I. (2017). Characteristics of epizootic situation of rabies for the animal species in Ukraine from 2011-2016. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 19(73), 159-162. doi: 10.15421/nvlvet7333.

[15] Moore, S.M. (2018). Rabies prevention: The role of serology in parenteral vaccination of companion animals and livestock. Revue Scientifique et Technique (International Office of Epizootics), 37(2), 461-472. doi: 10.20506/ rst.37.2.2815.

[16] Murray, A.T. (2010). Quantitative geography. Journal of Regional Science, 50(1), 143-163. doi: 10.1111/j.14679787.2009.00642.x.

[17] Natesan, K., Isloor, S., Vinayagamurthy, B., Ramakrishnaiah, S., Doddamane, R., & Fooks, A.R. (2023). Developments in rabies vaccines: The path traversed from pasteur to the modern era of immunization. Vaccines, 11(4), article number 756. doi: 10.3390/vaccines11040756.

[18] Polupan, I., Bezymennyi, M., Gibaliuk, Y., Drozhzhe, Z., Rudoi, O., Ukhovskyi, V., Nedosekov, V., & De Nardi, M. (2019). An analysis of rabies incidence and its geographic spread in the buffer area among orally vaccinated wild life in Ukraine from 2012 to 2016. Frontiers in Veterinary Science, 6, article number 290. doi: 10.3389/ fvets.2019.00290.

[19] Polupan, I., Bezymennyi, M., Golik, M., Drozhzhe, Zh., Nychyk, S., & Nedosekov, V. (2017). Spatial and temporal patterns of enzootic rabies on the territory of Chernihiv oblast of Ukraine. Journal for Veterinary Medicine, Biotechnology and Biosafety, 3(2), 31-36.

[20] QGIS. (2023). A free and open source geographic information system. Retrieved from https://qgis.org/uk/site/.

[21] Raynor, B., Díaz, E.W., Shinnick, J., Zegarra, E., Monroy, Y., Mena, C., De la Puente-León, M., Levy, M.Z., & CastilloNeyra, R. (2021). The impact of the COVID-19 pandemic on rabies reemergence in Latin America: The case of Arequipa, Peru. Plos Neglected Tropical Diseases, 15(5), article number e0009414. doi: 10.1371/journal. pntd.0009414.

[22] Riccardi, N., Giacomelli, A., Antonello, R.M., Gobbi, F., & Angheben, A. (2021). Rabiesin Europe: An epidemiological and clinical update. European Journal of Internal Medicine, 88, 15-20. doi: 10.1016/j.ejim.2021.04.010.

[23] Scott, T.P., & Nel, L.H. (2021). Lyssaviruses and the fatal encephalitic disease rabies. Frontiers in Immunology, 12, article number 786953. doi: 10.3389/fimmu.2021.786953.

[24] State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Expertise. (2023). Retrieved from https://vet.gov.ua/.

[25] Stetsiuk, V.V. (2010). Ecological geomorphology of Ukraine: Study guide. Kyiv: Publishing House “Slovo”.

[26] Tadesse, B., & Reda, A. (2021). Application of geographical information system in animal disease surveillance and control: A Review. Ethiopian Veterinary Journal, 25(1), 128-143. doi: 10.4314/evj.v25i1.8.

[27] The Central Testing State Laboratory of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection in Kyiv Oblast and Kyiv city. (n.d.). Retrieved from https://cvdldpss.com.ua/.

[28] Vos, A., Freuling, C.M., Hundt, B., Kaiser, C., Nemitz, S., Neubert, A., Nolden, T., Teifke, J.P., Te Kamp, V., Ulrich, R., Finke, S., & Müller, T. (2017). Oral vaccination of wildlife against rabies: Differences among host species in vaccine uptake efficiency. Vaccine, 35(32), 3938-3944. doi: 10.1016/j.vaccine.2017.06.022.

Rudoi, O., Drozhzhe, Zh., Chechet, O., Ukhovskyi, V., & Kovalenko, V. (2023). Spread of rabies in the Kyiv Oblast during 2020-2022. Scientific Horizons, 26(8), 117-126. https://doi.org/10.48077/scihor8.2023.117