Вплив парникових газів на зміну клімату
Анотація
Зміна клімату стала загрозливою проблемою для всіх країн світу. Для Казахстану, одного з найбільших світових експортерів зерна, з його раніше переважно посушливим кліматом, розвиненою гірничодобувною промисловістю, металургією і переважно вугільною генерацією теплової та електричної енергії, уповільнення потепління стає нагальним завданням. Метою цього дослідження є узагальнення різних аспектів впливу викидів парникових газів на зміну клімату в Республіці Казахстан і можливостей скорочення викидів парникових газів шляхом переходу Казахстану до нової економічної моделі, заснованої на використанні відновлюваних джерел енергії. Під час дослідження були використані різні методи аналізу – аналітичний відбір на основі заданої або ідентифікованої ознаки, порівняльний аналіз схожих характеристик різних об'єктів, статистичний аналіз динамічних рядів, синтез, що представляє собою первинне теоретичне узагальнення емпіричних даних. В результаті дослідження було виявлено помітну залежність змін середньорічної температури та кількості опадів від загальних викидів парникових газів. Крім того, виявлена схожість динаміки основних кліматичних показників з динамікою окремих парникових газів в Казахстані вимагає подальших досліджень. Також зроблено висновок, що окремі інновації у вигляді окремих електростанцій на відновлюваних джерелах енергії або системи торгівлі квотами, що визначаються за найбільшими значеннями, не призведуть до помітного скорочення викидів парникових газів. Лише перехід до зеленої економіки, який має стати державним пріоритетом, а його принципи та основні характеристики – орієнтиром при прийнятті будь-яких державних рішень. Це дослідження може стати відправною точкою для багатьох теоретичних і практичних досліджень і показати необхідність скорочення викидів парникових газів не як суто механічного процесу, а в комплексі з іншими явищами, що може бути корисним при прийнятті управлінських рішень
Ключові слова
зміна температури повітря; опади та загроза опустелювання; моніторинг викидів; зелена економіка; альтернативна енергетика
[1] Abdildin, Y.G., Nurkenov, S.A., & Kerimray, A. (2021). Analysis of green technology development in Kazakhstan. International Journal of Energy Economics and Policy, 11(3), 269-279.
[2] Assanov, D., Zapasnyi, V., & Kerimray, A. (2021). Air quality and industrial emissions in the cities of Kazakhstan. Atmosphere, 12(3), article number 314. doi: 10.3390/atmos12030314.
[3] Barlybaeva, A., Muratbaeva, A., Kadyrov, I., & Taranets. K. (2021). Kazakhstan in the context of climate change. Retrieved from https://forbes.kz/process/klimat_1/.
[4] Bekturganova, M., Satybaldin, A., & Yessekina, B. (2019). Conceptual framework for the formation of lowcarbon development: Kazakhstan’s experience. International Journal of Energy Economics and Policy, 9(1), 48-56.
[5] Ebi, K.L., Vanos, J., Baldwin, J.W., Bell, J.E., Colleen, D.M., Reid, E., Saha, S., Spector, J., & Berry, P. (2021). Extreme weather and climate change: Population health and health system implications. The Annual Review of Public Health, 42, 293-315. doi: 10.1146/annurev-publhealth-012420-105026.
[6] Environmental Code of the Republic of Kazakhstan. (2021). Retrieved from https://adilet.zan.kz/rus/docs/ K2100000400.
[7] Fawzy, S., Osman, A.I., Doran, J., & Rooney, D.W. (2020). Strategies for mitigation of climate change: A review. Environmental Chemistry Letters, 18, 2069-2094. doi: 10.1007/s10311-020-01059-w.
[8] Gurney, K.R., Liang, J., Roest, G., Song, Y., Mueller, K., & Lauvaux, T. (2021). Under-reporting of greenhouse gas emissions in U.S. cities. Nature Communications, 12, article number 553. doi: 10.1038/s41467-020-20871-0.
[9] Hegerl, G.C., Brönnimann, S., Cowan, T., Friedman, A.R., Hawkins, E., Iles, C., Müller, W., Schurer, A., & Undorf, S. (2019). Causes of climate change over the historical record. Environmental Research Letters, 14(12), article number 123006. doi: 10.1088/1748-9326/ab4557.
[10] Kaimuldinova, K., Amanbayeva, M., Shakirova, N., Muzdybayeva, K., & Zhanatova, A. (2022). Promoting teacher education for climate change education through collaboration between Asian centres of excellence for ESD. Retrieved from http://ceteesd.ed.okayama-u.ac.jp/atecce/atecce.html.
[11] Kazhmuratova, A., Akhmetkaliyeva, S., Boltaeva, A., & Moldabekova, A. (2020). Introduction of environmental innovations in the Republic of Kazakhstan. E3S Web of Conferences, 159(2020), article number 01005. doi: 10.1051/e3sconf/202015901005.
[12] Kenenbayev, S.B., & Yesenbayeva, G.L. (2020). Adaptation of priority research direction in agriculture to climate change in Kazakhstan. International Journal of Agricultural Science and Food Technology, 6(1), 46-49.
[13] Kuramochi, T., Roelfsema, M., Hsu, A., Lui, S., Weinfurter, A., & Chan, S. (2020). Beyond national climate action: The impact of region, city, and business commitments on global greenhouse gas emissions. Climate Policy, 20(3), 275-291. doi: 10.1080/14693062.2020.1740150.
[14] Luomi, M., Browne, K., Soubry, B., & Zaman, N.Z. (2020). Summary of the Climate Ambition Summit 2020. Earth Negotiations Bulletin, 12(778), 30-39.
[15] Maldynova, A., Davletova, M., Assel, I., & Erkebulan, B. (2022). Improving marketing approaches to the energy sector of Kazakhstan for decarbonization. International Journal of Energy Economics and Policy, 12(3), 410-417. doi: 10.32479/ijeep.12997.
[16] Manabe, S. (2019). Role of greenhouse gas in climate change. Tellus A: Dynamic Meteorology and Oceanography, 71(1), article number 1620078. doi: 10.1080/16000870.2019.1620078.
[17] Newsletter of the state of the environment of the Zhambyl region. (2021). Retrieved from https://www.kazhydromet. kz/ru/ecology/ezhemesyachnyy-informacionnyy-byulleten-o-sostoyanii-okruzhayuschey-sredy/2021.
[18] Strategy “Kazakhstan-2050”. (2019-2022). Retrieved from https://primeminister.kz/ru/gosprogrammy/ strategiya-kazahstan-2050.
[19] Sun, Y., Zhang, X., Ding, Y., Chen, D., Qin, D., & Zhai, P. (2022). Understanding human influence on climate change in China. National Science Review, 9(3), article number nwab113. doi: 10.1093/nsr/nwab113.
[20] Sustainable Development Goals up to 2030. (2015). Retrieved from https://www.un.org/ sustainabledevelopment/ru/sustainable-development-goals/.
[21] Temireyeva, A., Zhunussova, K., Aidabulov, M., Shah, D., & Sarbassov, Y. (2022). Exploring the mitigation of greenhouse gas emissions from the current municipal solid waste system of Kazakhstan: Case study of Nur-Sultan city. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1074, article number 012031. doi: 10.1088/1755-1315/1074/1/012031.
[22] The annual bulletin of monitoring the state and climate change Kazakhstan / RSP Kazhydromet. (2008-2021). Retrieved from https://www.kazhydromet.kz/en/klimat/ezhegodnyy-byulleten-monitoringa-sostoyaniya-iizmeneniya-klimata-kazahstana.
[23] The concept of the transition of the Republic of Kazakhstan to the “Green Economy”. (2013). Retrieved from https://adilet.zan.kz/rus/docs/T1300000577.
[24] The Kyoto Protocol to the United Nations Frame Convention on Climate Change. (1997). Retrieved from https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/kyoto.shtml.
[25] The national report on the state of the environment and the use of natural resources of the Republic of Kazakhstan for 2021. (2022). Retrieved from https://ecogosfond.kz/kz-2021-zhyl-a-arnal-an-orsha-an-ortanyzhaj-k-ji-turaly-zh-ne-r-tabi-i-resurstaryn-pajdalanu-turaly-ltty-bajandama-ru-nacionalnyj-doklad-o-sostojanii-okruzhajushhej-sredy-i-ob-ispolzovanii-prirodnyh/.
[26] The Paris Agreement. (2016). Retrieved from https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement.
[27] The Rumor Convention of the United Nations on Climate Change. (1992). Retrieved from https://www.un.org/ ru/documents/decl_conv/conventions/climate_framework_conv.shtml.
[28] Zhang, R., & Fujimori, S. (2020). The role of transport electrification in global climate change mitigation scenarios. Environmental Research Letters, 15(3), article number 034019. doi: 10.1088/1748-9326/ab6658.