Елементи продуктивності рослин та біологічна врожайність зерна гібридів сорго зернового залежно від ширини міжрядь та норми висіву насіння
Анотація
Сорго є однією з найбільш важливих продовольчих, кормових та енергетичних культур в світі. Культура є стійкою до стресових чинників, особливо дефіциту вологи. Ця біологічна особливість дозволяє йому формувати високі та стабільні врожаї зерна в умовах дефіциту вологи і високої температури. Сорго зернове має значну перевагу за рядом фізіологічних, біологічних, врожайних ознак порівняно з іншими культурами, але посівні площі в Україні під ним залишаються обмеженими. Основною причиною цього є, насамперед, відсутність сортових технологій його вирощування з удосконаленими елементами. А тому вивчення комплексного впливу норми висіву насіння та ширини міжрядь на формування елементів продуктивності є наразі актуальним напрямом досліджень. Основною метою досліджень було вивчення впливу комплексу чинників: ширини міжрядь, норми висіву насіння на продуктивність та біологічну врожайність зерна. Дослідження проводили протягом 2019-2021 рр. на базі ФГ «Дюніс» Кремінського району Луганської області. Схема досліду: ширина міжрядь – 35, 45 і 70 см, гібриди – Сват і Флагг, норми висіву – 100 тис. шт./га, 140, 180 і 220 тис. шт./га. Гібрид сорго зернового Флагг сформував вищу продуктивність волоті головної і бічної систем стебел. Маса зерна з волоті головних і бічних стебел у нього становила 45,1 39,0 г відповідно, тоді як у гібрида Сват – 39,5 і 31,1 г. Вища продуктивність волотей гібриду Флагг формувалася за рахунок значно вищої маси 1000 зерен (на 35-40 %), при цьому кількість зерен у волоті обох систем стебел більшою була в гібриду сорго Сват. Біологічна врожайність зерна обох систем стебел вищою була також у гібриду сорго Флагг – 5,87 т/га, проти 4,75 т/га – у ранньостиглого гібрида Сват
Ключові слова
кількість волотей, головні стебла, бічні стебла, озерненість волоті, маса 1000 зерен, кореляційний зв'язок
[1] Alekseev, Ya.V. (2021). Comparative characteristics of the productivity of grain sorghum depending on the feeding area in the conditions of the Northern Steppe of Ukraine. Agrarian innovations, 5, 7-11. doi: 10.32848/agrar.innov.2021.5.1.
[2] Boiko, M.O. (2016). Justification of agrotechnical methods of growing grain sorghum in the conditions of Southern Ukraine. Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series “Agronomy”, 235, 33-39.
[3] Dremlyuk, H.K., Hamadiy, V.L., & Hamadiy, I.V. (2013). Basic elements of sorghum cultivation technology. Ukrainian Farmer’s Guide, 3, 274-277.
[4] Fedorchuk, M.I., Kokovikhin, S.V., & Kalenska, S.M. (2016). Scientific and theoretical principles and practical aspects of the formation of ecologically safe technologies for growing and processing sorghum in the steppe zone of Ukraine. Kherson: Boyarkin D.M.
[5] Gondal, M.R., Hussain, A., Yasin, S., Musa, M., & Rehman, H.S. (2017). Effect of seed rate and row spacing on grain yield of sorghum. SAARS Journal of Agriculture, 15(2), 81-91. doi: 10.3329/sja.v15i2.35154.
[6] Kalenska, S.M., Yeremenko, O.A., Taran, V.G., Krestyaninov, E.V., & Ryzhenko, A.S. (2017). Adaptability of field crops under variable growing conditions. Scientific works of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, 25, 48-57.
[7] Kalenska, S.M., & Naidenko, V.M. (2018). The yield of grain sorghum is fallow depending on the width of the interrow and the fertilizer system. Scientific Practices of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beets, 26, 67-75.
[8] Kalenska, S.M., & Naidenko, V.M. (2019). Economic assessment of the growth of grain sorghum hybrids in the minds of the Left-bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Reports of NULES of Ukraine, 2(78), article number 11. doi: 10.31548/dopovidi2019.02.011.
[9] Klymovych, P.V., Sichkar, A.O., Kononenko, L.M., & Klymovych, N.M. (2011). The influence of seed sowing rate on the growth and development of grain sorghum. Collection of scientific works of the Uman National University of Horticulture, 75(1), 76-81.
[10] Kovalenko, A. (2014). Technology for sorghum. Ukrainian Farmer, 3(51), 72-74. doi: 10.31521/2313-092X/2020-4(108)-05.
[11] Makarov, L.Kh. (2006). Sorghum culture. Kherson: Ailant.
[12] Mehmood, M., Ibrahim, M., Rashid, U., Nawaz, M., Ali, S., Hussain, A., & Gull, M. (2017). Biomass production for bioenergy using marginal lands. Sustainable Production and Consumption, 9, 3-21. doi: 10.1016/j.spc.2016.08.003.
[13] Mekasha, A., Min, D., Bascom, N., & Vipham, J. (2021). Seeding rate effects on forage productivity and nutritive value of sorghum. Agronomy Journal, 9, 1-15. doi: 10.1002/agj2.20856.
[14] Nosko, V.L., Boyko, I.E., Kamishanov, V.V., & Leshchuk, Yu.I. (2015). Prospects for the development of energy cultures in Ukraine. Biological Systems: Theory and Innovations, 214, 216-221.
[15] Ovsienko, I.A. (2015). Formation of sorghum grain productivity depending on agrotechnical measures. Fodder and Fodder Production, 1, 146-151.
[16] Polevyi, A.M., Bozhko, L.Yu., Volvach, O.V., & Barsukova, O.A. (2020). Agroecological conditions of formation of sorghum productivity in the southern regions of Ukraine under conditions of climate change. Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 4, 61-68.
[17] Samoilenko, A., & Shevchenko, T. (2009). Sorghum cultivation technology. Agroexpert, 5, 14-16.
[18] Snider, J.L., Raper, R.L., & Schwab, E.B. (2012). The effect of row spacing and seed rate on biomass production and plant stand characteristics of non-irrigated photoperiodsensitive sorghum (Sorghum bicolor L. Moench). Industrial Crops and Products, 37, 527-535. doi: 10.1016/j.indcrop.2011.07.032.
[19] Storozhik, L.I., & Muzyka, O.V. (2019). Peculiarities of molding the productivity of hybrids of sorghum fallow in the presence of agrotechnical factors: The width of the row, the density of planting and processing by the growth regulator. Plant Varieties Studying and Protection, 15(2), 171-181. doi: 10.21498/2518-1017.15.2.2019.173567.
[20] Svyrydova, L.A. (2017). The influence of the rate of seed sowing and the method of sowing on the variability of the biological yield of grain sorghum hybrids. ScienceRise, 9, 19-23. doi: 10.15587/2313-8416.2017.111031.
[21] Yeschenko, V.O., Kopytko, P.G., Opryshko, V.P., & Kostogryz, P.V. (2005). Basics of scientific research in agronomy. Kyiv: Diya.