Гірничо-­промислові ландшафти Поділля як потенційні структурні елементи регіональної екомережі

Олександр Васильович Мудрак, Анна Петрівна Магдійчук
Отримано: 15.05.2022 Доопрацьовано: 16.06.2022 Прийнято: 15.07.2022
Взято з Том 25, № 4, 2022 Сторінки: 89-99
Завантажити статтю Читати статтю

Анотація

Сучасний стан навколишнього середовища, спричинений нераціональним природокористуванням, потребує пошуку нових підходів у сфері відновлення та охорони біотичного і ландшафтного різноманіття. Новою стратегією його охорони є екологічна мережа, яка розвивається в Україні відповідно до європейських вимог на національному, регіональному і локальному рівнях. Невід’ємною складовою національної екомережі є територія Поділля, для якої важливим актуальним питанням єпідвищення продуктивності екосистем та стабілізація екологічної рівноваги. Одним із шляхів оптимізації регіональної екомережі Поділля є пошук перспективних територій та їх включення до структурних елементів, які забезпечуватимуть її просторову цілісність та репрезентативність. Найпоширенішими об’єктами гірничо-промислових ландшафтів є кар’єрно-відвальні комплекси, оригінальні за своїм походженням, структурою, умовами, природними властивостями, просторовим розташуванням, особливістю геологічної будови, характером біотично-ландшафтної структури, господарським освоєнням. Тому метою дослідження є ідентифікація та характеристика особливостей гірничо-промислових ландшафтів, які потребують проведення комплексу заходів з ренатуралізації (рекультивації, відновлення природної рослинності, реінтродукції тощо) в межах широтного Бужоцько-Бузько-Вовксько-Смотрицького екокоридору регіональної екомережі Поділля. Під час дослідження використовувались загальнонаукові (аналіз, синтез), лабораторні та польові методи, моніторинг, порівняння та методи статистичної обробки. Фактори впливу для відновлення порушених екосистем гірничо-промислових ландшафтів Поділля було визначено на прикладі Андрійковецького піщаного кар’єрно-відвального комплексу. Встановлено, що найбільший вплив мають едафічні умови, елементний склад і вміст органіки в новоутвореному субстраті, нетиповий рельєфом, який різко відрізняється від природного. За проведення комплексу заходів з ренатуралізації, запропонований кар’єрновідвальний комплекс може стати осередком зонального біорізноманіття в якості відновлюваної ділянки — як структурного елемента регіональної екомережі

Ключові слова

відновні території, кар’єри, видобування, природоохоронні заходи, рекультивація, ренатуралізація, самовідновлення

[1] Andriienko, T.L. (Ed). (2006). Reserved pearls of Khmelnytskyi region. Khmelnytskyi: PAVF “Intrada”.

[2] Benetkova, P., Tichy, L., Hanel, L., Kukla, J., Vicentini, F., & Frouz, J. (2020). The effect of soil and plant material transplants on vegetation and soil biota during forest restoration in a limestone quarry: A case study. Ecological Engineering, 158, article number 106039. doi: 10.1016/j.ecoleng.2020.106039.

[3] Bonchkovskyi, A., & Bezsmertna, O. (2020). Features of vegetation succession in the loess quarry of the brick factory in Novyi Tik village (Rivne region, Ukraine). Bulletin of Kyiv Taras Shevchenko National University. Biology, 1(80), 44-49. doi: 10.17721/1728_2748.2020.80.44-49.

[4] Carabassa, V., Domene, X., Dнaz, E., & Alcaсiz, J.M. (2020). Mid-term effects on ecosystem services of quarry restoration with Technosols under Mediterranean conditions: 10-year impacts on soil organic carbon and vegetation development. Restoration Ecology, 28(4), 960-970. doi: 10.1111/rec.13072.

[5] DSTU 4115-2002 “Soils. Determination of Mobile Phosphorus and Potassium Compounds by the Modified Chirikov Method”. (2003, January). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[6] DSTU 4729:2007 “Soil Quality. Determination of Nitrate and Ammonium Nitrogen in the Modification of NSC IGA. O.N. Sokolovsky”. (2008, January). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[7] DSTU 4770.2:2007 “Soil Quality. Determination of the Content of Mobile Zinc Compounds in the Soil in a Buffer Ammonium Acetate Extract with a pH of 4.8 by Atomic Absorption Spectrophotometry”. (2009a, January). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[8] DSTU 4770.3:2007 “Soil Quality. Determination of the Content of Mobile Cadmium Compounds in the Soil in a Buffer Ammonium Acetate Extract with a pH of 4.8 by Atomic Absorption Spectrophotometry” (2009b, January). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[9] DSTU 4770.6:2007 “Soil Quality. Determination of the Content of Mobile Copper Compounds in the Soil in a Buffer Ammonium Acetate Extract with a pH of 4.8 by Atomic Absorption Spectrophotometry”. (2009c, January). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[10] DSTU 4770.9:2007 “Soil Quality. Determination of the Content of Mobile Lead Compounds in the Soil in a Buffer Ammonium Acetate Extract with a pH of 4.8 by Atomic Absorption Spectrophotometry”. (2009d, January). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[11] DSTU 7537:2014 “Soil Quality. Determination of Hydrolytic Acidity”. (2015, April). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[12] DSTU 7828:2015 “Soil Quality. Determination of Group and Fractional Composition of Humus by the Turin Method in the Modification of Ponomareva and Plotnikova”. (2016a, July). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[13] DSTU 7862:2015 “Soil Quality. Determination of Active Acidity”. (2016b, July). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[14] DSTU 7945:2015 “Soil Quality. Determination of Calcium and Magnesium Ions in Water Wxtract”. (2016c, September). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.

[15] Earth observing system (EOS). (2022). Retrieved from https://eos.com/.

[16] Gentili, R., Casati, E., Ferrario, A., Monti, A., Montagnani, C., Caronni, S., & Citterio, S. (2020). Vegetation cover and biodiversity levels are driven by backfilling material in quarry restoration. Catena, 195, article number 104839. doi: 10.1016/j.catena.2020.104839.

[17] Hrytsku, V., & Danilova, O. (2018). Eco-network development in Ukraine: European, national and regional aspects. Present Environment and Sustainable Development, 12(1), 295-308. doi: 10.2478/pesd‑2018-0023

[18] Kovka, N.S. (2019). Major resources formation of environmental network Eastern Podillia: Condition and prospects of use. Balanced Nature Using, 4, 53-62. doi: 10.33730/2310-4678.4.2019.199078.

[19] Kovka, N.S. (2020). The role of the ecological network of the Eastern Podillia in the structure of the national eco-network of Ukraine. Slovak International Scientific Journal, 40(2), 18-23.

[20] Law of Ukraine No. 1864-IV “On Ecological Network of Ukraine”. (2018, April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text.

[21] Movchan, Ya.I. (2001). National ecological network of Ukraine: Concept and implementation scenarios. Scientific Papers, 19, 411-414.

[22] Mudrak, H.V. (2018). Functioning of the regional ecological network of Eastern Podillia. Agroecologycal Journal, 3, 27-33. doi: 10.33730/2077-4893.3.2018.148045.

[23] Mudrak, O., Ovchynnykova, Y., Mudrak, G., & Nagornyuk, O. (2018). Eastern Podillia as a structural unit of PanEuropean environmental network. Environmental Research, Engineering and Management, 74(3), 55-63. doi: 10.5755/j01.erem.74.3.21521.

[24] Mudrak, O.V. (2012). Balanced development ecological network of Podillia: State, problems, prospects. Vinnytsia: SPD Hlavatska R.V.

[25] Mudrak, O.V., & Mudrak, H.V. (2020). Protected area. Kherson: OLDI-PLUS.

[26] Mudrak, O.V., Mudrak, H.V., Serebriakov, V.V., Shcherbliuk, A.L., & Klochaniuk, V.V. (2021). Rationale for the creation of the National natural park “Central Podillia”. Agroecologycal Journal, 2, 87-100. doi: 10.33730/2077-4893.2.2021.234462.

[27] Nazarovets, U.R, Oliferchuk, V.P., Kopii, L.I., & Kopii, M.L. (2017). Succession of plant communities within Podorozhnenskyi sulfur career. Agroecologycal Journal, 1, 121-127. doi: 10.33730/2077-4893.1.2017.221031.

[28] Official site of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. (2022). Retrieved from https://mepr.gov.ua/.

[29] Ovchynnykova, Yu.Yu. (2019). Criteria for determining natural nuclear equipment easy subsidiary in the context of the strategy of sustainable development of the region. Agroecologycal Journal, 1, 117-129. doi: 10.33730/2077-4893.1.2019.163292.

[30] Padro, J.C., Cardozo, J., Montero, P., Ruiz-Carulla, R., Alcaniz, J.M., & Serra, D. (2022). Drone-based identification of erosive processes in open-pit mining restored areas. Land, 11(2), article number 212. doi: 10.3390/land11020212.

[31] Pan-European Strategy for Biodiversity and Landscape Conservation. International document of the Council of Europe 994-711. (1995, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_711#Text.

[32] Salgueiro, P.A., Prach, K., Branquinho, C., & Mira, A. (2020). Enhancing biodiversity and ecosystem services in quarry restoration — challenges, strategies, and practice. Restoration Ecology, 28(3), 655-660. doi: 10.1111/rec.13160.

[33] Sampaio, A.D., Pereira, P.F., Nunes, A., Clemente, A., Salgueiro, V., Silva, C., Mira, A., Branquinho, C., & Salgueiro, P.A. (2021). Bottom-up cascading effects of quarry revegetation deplete bird-mediated seed dispersal services. Journal of Environmental Management, 298(15), article number 113472. doi: 10.1016/j.jenvman.2021.113472.

[34] Savchuk, L.K. (2020). Variety of flora’s ecotops and species composition in the territories of basalt operating and abandoned quarries in Volyn Polesia. Biology and Ecology, 6(1-2), 30-36. doi: 10.33989/2020.6.1-2.225035.

[35] Savchuk, L.K., & Vyhovskyi, I.V. (2019). Rare species of plants in the floristic composition of basalt quarries of Volyn Polesia. Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series Biology, 2(76), 8-13. doi: 10.25128/2078-2357.19.2.1.

[36] Savosko, V.M., Lykholat, Yu.V., Bielyk, Yu.V., & Hryhoriuk, I.P. (2019). Apophyte and adventives woody species in granite quarry devastated land at Kryvyi Rih district. Bioresources and Nature Management, 11(1-2), 14-25. doi: 10.31548/bio2019.01.002.

[37] Semeraro, T., Arzeni, S., Turco, A., Margiotta, S., La Gioia, G., Aretano, R., & Medagli, P. (2019). Landscape project for the environmental recovery of a quarry. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 603(3), article number 032020. doi: 10.1088/1757-899X/603/3/032020

[38] Sheliah-Sosonko, Yu.R. (1999). The main features of the ecological network of Ukraine. Development of the Ecological Network of Ukraine, 13-22.

[39] Sheliah-Sosonko, Yu.R., Tkachenko, V.S., Andriienko, T.L., & Movchan, Ya.I. (2005). Econet of Ukraine and its natural kernels. Ukrainian Botanical Journal, 62(2), 142-158.

[40] Smyrnova, S.M., Mas, A.Yu., & Koval, A.O. (2021). European experience of land use of nature reserve fund. Economy and State, 1, 77-82. doi: 10.32702/2306-6806.2021.1.77.

[41] State Information Geological Fund of Ukraine (DNVP “Heoinform Ukrainy”). (2022). Mineral resources of Ukraine. Retrieved from http://minerals-ua.info.

[42] Tkach, Ye.D., & Shavrina, V.I. (2019). Environmental role of connecting territories in the formation of the ecological network of the Eastern Podillia. Agroecologycal Journal, 3, 20-27. doi: 10.33730/2077-4893.3.2019.183465.

[43] Tsaryk, P.L. (2005). Regional ecological network: Geographical aspects of formation and development (based on materials from Ternopil region). Ternopil: Vydavnychyi viddil TNPU.

[44] Twerd, L., Szefer, P., Sobieraj-Betlińska, A., & Olszewski, P. (2021). The conservation value of Aculeata communities in sand quarries changes during ecological succession. Global Ecology and Conservation, 28, article number 01693. chttps://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2351989421002432

[45] Wang, H., Zhang, B., Bai, X., & Shi, L. (2018). A novel environmental restoration method for an abandoned limestone quarry with a deep open pit and steep palisades: A case study. Royal Society Open Science, 5(5), article number 180365. doi: 10.1098/rsos.180365.

[46] Yatsentiuk, Yu.V., Kanskyi, V.S., & Ataman, L.V. (2020). The recovery territories of the ecological network in Zhmerinsky District of Vinnytsia Region. Man and Environment. Issues of Neoecology, 33, 57-67. doi: 10.26565/1992-4224-2020-33-05.

[47] Yuhlichek, L.S., & Vyhovska, T.V. (2011). Ecological network of Khmelnytskyi region. Khmelnytskyi: Vydavnytstvo KhUUP.

Mudrak, O., & Mahdiichuk, A. (2022). Mining and industrial landscapes of Podillia as potential structural elements of the regional eco-network. Scientific Horizons, 25(4), 89-99. https://doi.org/10.48077/scihor.25(4).2022.89-99