Вплив хімічних речовин засобів захисту рослин на мікробіоценоз ґрунту

З моменту виникнення землеробства перед людиною постають складні завдання: як використати потенціал грунту й при цьому зберегти його якісні та функціональні властивості, як застосовувати в агротехнологіях ефективні та еколого-безпечні для здоров’я людини та біоти ЗЗР і багато інших. Існує низка інформативних і достовірно реєструючих критеріїв і систем показників, які повністю та всебічно описують зміни екологічного стану ґрунту і агроценозів, проте всі ці системи мають один недолік – це час від дії чинника до «реакції» показника. Рання діагностика змін в агроценозі можлива завдяки біологічній компоненті ґрунту, а саме мікробіоценозу, оскільки мікроорганізми мають велику поверхню контакту з середовищем, високу швидкість розмноження в просторі та часі, чутливість до мінливих умов існування. У лабораторних умовах досліджено реакцію мікробіоценозу ґрунту та його активність (чисельність мікроорганізмів еколого-трофічних і таксономічних груп, інтенсивність респірації, вміст мікробної біомаси та фітотоксичність ґрунту) за дії хімічних речовин, які є основою засобів захисту рослин (ЗЗР). Виявлено, що чисельність мікроорганізмів різних еколого-трофічних і таксономічних груп за дії суміші цимоксанілу з діметоморфом зменшувалась у 1,5–4,5 рази відносно контролю, хлорперіфос-метилу в 1,1–2 рази, а прометрину ‒ не вище ніж у 1,5. Вміст мікробної біомаси й інтенсивність емісії диоксиду вуглецю при застосування цимоксанілу з діметоморфом порівняно з контрольним варіантом зменшувався на 44 % та 51,4–64,8 %, відповідно; прометрину – на 10–13 % та на 8-12 %. Найвищий рівень фітотоксичності ґрунту відмічали для варіантів з застосуванням прометрину (20–24 %), найнижчий для суміші цимоксанілу з діметоморфом (7–12 %). Вважаємо, що високий рівень інгібування розвитку тест-культири при застосуванні прометрину пов’язаний з класом ЗЗР і механізмом його впливу на рослинний організм. Низькі показники фітотоксичності грунту та активності мікробіоценозу при застосуванні цимоксанілу з діметоморфом пояснюються впливом досліджуваної суміші не лише на фітопатогенні мікроміцети, а й на усі групи ґрунтових мікроміцетів (целюлозоруйнівних, сапрофітних), які домінують у мікробіоценозі. Отже, вплив хімічних речовин ЗЗР на мікробіоценоз можливо показати у  такий спосіб: ПРОМЕТРИН (найнижчий рівень впливу) → ХЛОРПЕРИФОС-МЕТИЛ → ЦИМОКСАНІЛ + ДІМЕТОМОРФ (найвищий рівень впливу)