Вплив екологізованих систем удобрення на елементи родючості та продуктивності пшениці озимої

Одним із стратегічних напрямів розвитку сучасного землеробства є використання екологізованих систем удобрення, скомпонованих на базі соломи сільськогосподарських культур з додаванням мікробіологічного, гумусного або хелатного добрив. Це дасть змогу відновити природні ресурси й отримати екологічно якісну продукцію. Метою досліджень було вивчення дії екологізованих систем удобрення на фізико-хімічні процеси та азотний режим сірого лісового ґрунту, формування біопродуктивності пшениці озимої та вміст основних мікроелементів у зерні. У дослідженнях використано такі методи: польові, лабораторно-аналітичні, математико-статистичні. Застосування N₃₀Р₄₅К₄₅ на фоні соломи гороху з додаванням біостимулятора та гумусного добрива найбільшою мірою демонструвало сучасні підходи до технологій управління родючістю сірих лісових ґрунтів на принципах екологічної безпеки й збереження ресурсів. Така система удобрення забезпечувала підлужнення ґрунтового розчину, оптимізацію вмісту Са²⁺ та Mg²⁺, покращення азотного режиму ґрунту. За таких умов формувались оптимальні параметри елементів продукційного процесу (кількість і маса зерен у колосі). Найефективнішою у процесах накопичення мікроелементів була органо-мінеральна система такого складу: солома гороху + N₃₀Р₄₅К₄₅ + хелатне добриво. Перевищення гранично допустимої концентрації за елементами Cu, Zn, Mn, Fe не було виявлено. Отже, з метою гармонізації екологовідтворних і продуктивних функцій сірого лісового ґрунту у системі вирощування пшениці озимої перспективним є поєднання альтернативного землеробства, що полягає в зменшенні використання мінеральних добрив, та часткової біологізації. Це шлях оптимізації родючості та біопродуктивності ґрунтів