Огляд ризиків нетипової роботи в країнах ОЕСР у 1980–2020 рр.

Швидка зміна робочих моделей виявляє нову структуру робочої сили та робочі системи. Така ситуація створює проблему незареєстрованої зайнятості та нетипової роботи через індивідуалізацію способу ведення бізнесу. Економічний, соціальний і технологічний розвиток, особливо з 1970-х років, вплинув на трудове життя в усьому світі, і нетипові форми зайнятості та робочі моделі поступово замінили типові види зайнятості. З гнучкістю вони спрямовані на коригування робочих днів і годин відповідно до відмінностей попиту та змін на ринку, стійкості підприємств, підвищення продуктивності та зайнятості, а також встановлення балансу між роботою та життям працівників. Однак із поширенням практики гнучкості з часом і посиленням нетипових стилів роботи почали відбуватися деякі втрати в набутих правах працівників щодо умов праці. Неформальна робота викликає ще одну проблему, наприклад, використання неорганізованої та нерегулярної праці. У цьому дослідженні автори статті мали на меті вивчити проблеми, викликані нетиповою роботою. У методі дослідження використано описову статистичну техніку, оскільки в такий спосіб зручно відслідковувати розвиток подій у тій чи іншій галузі та виявляти фактичні ситуації. Були зібрані та проаналізовані дані дослідження з джерел Всесвітньої організації праці та ОЕСР відповідно до описових статистичних методів. Використовуючи метод аналізу тенденцій при аналізі даних, було розглянуто структуру робочої сили та зміну щільності профспілок за аналізований період на основі числових даних. Результати дослідження визначили, що нетипова робота викликає проблеми недостатньої інструментальності та статусу в досліджуваний період і дезорганізації праці. На основі результатів дослідження можна стверджувати, що такі робочі моделі, як дистанційна робота, робота з дому та нетипова робота, можуть призвести до різних соціальних і психологічних проблем у майбутньому