Оцінка наслідків лісових пожеж 2020 року на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника
Анотація
У статті представлені наслідки пожеж, які сталися на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у квітні 2020 року. Дослідження показують, що наслідки цих подій мали катастрофічний характер. Стан лісів після пожеж оцінювався з використанням супутникових даних та виїздів з метою огляду стану лісів пройдених пожежами в натурі. Загальна площа, пройдена вогнем у 4 осередках, становила 51 806,5 га. Загальна площа пожеж на території зони відчуження складає 66 222,5 га. Серед пройдених пожежами територій зазнали змін близько 25 %. Для збереження ландшафтного різноманіття, мозаїчності вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянок – проведення лісорозведення (заліснення перелогів) на території Заповідника є недоцільним. Серед лісів пройдених пожежами більшість має високий еколого лісівничий потенціал та, відповідно, високий потенціал природного відновлення (81,6 %). У загиблих лісах частка з високим потенціалом природного лісовідновлення дещо менша і складає 66,8 %. Частка лісів з низьким потенціалом природного відновлення є невисокою і становить 1,9 % та 4,8 % у лісах пройдених пожежами та загиблих відповідно. Значною мірою пошкодженими, а подекуди зруйнованими, виявилися низка рідкісних оселищ, що володіють не лише важливим природоохоронним значенням, але й віднесені Постійним комітетом Бернської конвенції (Резолюція 4) до особливо цінних оселищ, а також «Зеленої книги України» (2009). Надмірно пошкодженими на території Заповідника відмічені 2 угрупування. Варто відзначити незначне загальне порушення заповідного ядра даного об’єкту природозаповідного фонду, що дозволить йому зберегли свій природоохоронний потенціал і функції охорони та відтворення біорізноманіття. Більшість територій Заповідника, пройдених пожежами, мають високий лісівничий потенціал та здатні самостійно відновитися, тому не потребують втручання у природні процеси з метою лісовідновлення. Ступінь трансформації надґрунтового покриву у соснових і дубово-соснових лісах заповідника під дією пірогенного фактора визначається за інтенсивністю пожежі. Лісовідновлення на ділянках з низьким лісівничим потенціалом необхідно здійснювати з чітким плануванням
Ключові слова
пожежі, зона відчуження, заповідник, відтворення, біорізноманіття