Ефективність мікродобрива оракул мультикомплекс в технології вирощування кукурудзи
Анотація
За останні роки обсяги застосування всіх видів добрив різко зменшилися, що негативно позначилося на стані агроекосистеми її стійкості і сталості, тому надзвичайно важливим є поповнення елементів живлення, зокрема мікроелементів для збереження стабільності урожаїв. Все більшої уваги науковців і виробничників заслуговує питання застосування мікродобрив у системі живлення рослин, як важливий елемент технології вирощування культур. Особливо важливим є вивчення різних форм, видів і строків їх внесення. У статті наведено результати досліджень за 2019–2021 рр. з впливу мікродобрива оракул мультикомплекс (1,5 л/га), внесеного позакоренево у фази розвитку рослин середньораннього гібриду Оржиця 237 МВ (ВВСН 13–15, ВВСН 16–18, ВВСН 59) на фоні мінерального живлення – N150P90K90. Встановлено, що на сірих лісових поверхнево-оглеєних ґрунтах зони Західного Лісостепу, високий урожай зернової продуктивності гібриду кукурудзи середньоранньої (ФАО 200–299) групи стиглості Оржиця 237 МВ, був забезпечений як сприятливими погодними умовами в роки досліджень, так і ефективністю листкової обробки посівів мікродобривом оракул мультикомплекс. Позакореневе внесення мікродобрива Оракул мультикомплекс у фазу ВВСН 13–15 (3–5 листки) збільшувало приріст урожайності до контролю (без мікродобрива) 0,82 т/га, за рахунок забезпечення потреби рослин цього періоду в доступних формах фосфору, азоту, цинку, коли на верхівках пагонів закладалися осі волоті, а в пазухах листків утворювались бічні апікальні меристеми (майбутні качани). Вищу урожайність на 1,19 т/га було отримано за позакореневого внесення мікродобрива в фазу 6–8 листків (ВВСН 16–18). У цій фазі закладалися квітки волоті, пилкові зерна в тичинках, кількість качанів і зерен в ряду, тому вміст у добриві S, Ca, Mg, Mn, Zn позитивно впливав на формування репродуктивних органів рослин кукурудзи. Під впливом мікродобрива, внесеного у фазу повної появи волоті (ВВСН 59), ефективно проходило цвітіння та запилення кукурудзи, що забезпечило приріст урожайності зерна – 1,27 т/га. Недостовірною (0,09 т/га) була різниця за даним показником між фазами ВВСН 16–18 і ВВСН 59. Збалансоване живлення рослин макроелементами (N150P90K90 з поетапним внесенням азоту) і мікро- – Mn, Cu, Zn, Fe, Co, S, Mo сприяло формуванню вищої на 55–59 г маси 1000 зерен. Сумарний вихід крупної і середньої фракцій зерна складав 91,5–92,1 %, дрібної зменшувався на 30,6 %
Ключові слова
гібрид, ФАО, група стиглості, урожайність, маса 1000 зерен, фракційний склад