Вплив величини реласкопічних коефіцієнтів на точність визначення суми площ поперечних перетинів

При проведенні реласкопічної таксації в лісах України найбільш поширеним є використанням кутових шаблонів із величиною реласкопічного коефіцієнта 1. Рекомендована величина даного коефіцієнта відповідно до нормативів залежить від орієнтовної повноти та середнього діаметру деревостану і може становити 0,5, 1, 2, 3 і 4. Виходячи з того, що в Україні відсутні засоби для реласкопічної таксації, які б давали змогу проводити заміри з використанням 5-х передбачених у нормативах значень реласкопічного коефіцієнта, було розроблено власну модель реласкопічного шаблону «Краб» та проведено його апробацію. Метою даної роботи є дослідження точності визначення сум площ поперечних перетинів насаджень при використанні реласкопічних коефіцієнтів різної величини залежно від середнього діаметру та повноти деревостанів. Шляхом порівняння даних на кругових пробних площах радіусом 17,85 м із даними реласкопічної таксації встановлено, що систематичних помилок, які б занижували чи завищували результати реласкопічної таксації виявлено не було. Визначено, що відхилення суми площ поперечних перетинів від істинних значень незначною мірою залежать від величини реласкопічного коефіцієнта, а також від повноти і середнього діаметру деревостану. На думку авторів, точність результатів визначення суми площ поперечних перетинів при реласкопічній таксації залежить напряму від репрезентації зони відбору дерев в межах кругової проби. Це має цілком випадковий характер при використанні будь-якого реласкопічного коефіцієнта. Встановлено, що у мішаних насадженнях найбільшу точність визначення суми площ поперечних перетинів окремих елементів лісу забезпечує саме використання невеликих коефіцієнтів (1, 0,5 і 2). У чистих насадженнях доцільним є застосування більш великих реласкопічних коефіцієнтів (2−4). Це передбачає відповідне збільшення кількості замірів, які можуть краще охопити насадження і збільшити точність отриманих результатів