Сумарне водоспоживання та випаровування озимої пшениці в зоні зрошення півдня України

Найважливішим елементом при формуванні режиму зрошення сільськогосподарських культур є сумарне водоспоживання або/та кількість води, яка необхідна рослинам протягом вегетаційного періоду для отримання запланованого врожаю в конкретних природних умовах при оптимізації всіх технологічних процесів. Метою досліджень є визначення особливостей сумарного водоспоживання та середньодобового випаровування рослин пшениці озимої залежно від природньої вологозабезпеченості років вирощування, режимів зрошення та рівня ґрунтових вод у зоні зрошення півдня України. У ході дослідження використовувалися загальноприйняті методи: системного підходу та системного аналізу, монографічний, аналізу і синтезу, абстрактно-логічний, історичний, методи польових досліджень, статистичні та економіко-математичні методи тощо. Найвищі показники сумарного водоспоживання спостерігалися у середні за погодними умовами роки і становили у 2-метровому шарі ґрунту 4263 м³/га, у вологі роки, які характеризувалися помірними температурами, високою вологістю повітря і значною кількістю днів з опадами, середній показник водоспоживання з цього шару ґрунту дорівнював 3993 м³/га. У посушливі роки, які відрізнялися спекотливою погодою з низькою вологістю повітря і невеликою кількістю опадів, сумарне водоспоживання було найменшим і склало 3685 м³/га. Скорочення вегетаційного періоду відбувається наприкінці червня – на початку липня, коли спостерігаються високі температури повітря і низька його вологість, що і є основною причиною зменшення показників сумарного водоспоживання зрошуваної пшениці озимої. Аналіз даних використання вологи з різних шарів ґрунту свідчить про те, що в осінній період вегетації, а також під час зимівлі рослин, проходить поповнення запасів води у глибоких шарах. Загалом за вегетацію пшениці озимої, враховуючи і зимовий період, поле цієї культури при зрошенні витрачає в середньому за 12 років близько 5,2 тисяч кубічних метрів води. Спостереження за показниками середньодобового випаровування рослин пшениці озимої в умовах природного та штучного зволоження свідчить про те, що воно має форму параболи, максимальна позначка якої припадає на міжфазний період колосіння – початок молочної стиглості зерна