Формування насіннєвої продуктивності та посівних якостей насіння пшениці м'якої озимої залежно від рівнів мінерального живлення рослин у Західному Лісостепу України

Сьогодні значна увага приділяється інтенсифікації виробництва зернових культур, яка залежить від прискореного впровадження високопродуктивних сортових ресурсів із збереженням властивостей сорту в процесі подальшого його розмноження, виробництва високоякісної та конкурентоспроможної продукції для субринків добазового, базового та сертифікованого насіння. Удосконалені технології вирощування пшениці м’якої озимої повинні базуватися на ефективному використанні ґрунтово-кліматичних умов досліджуваного регіону, біологічному й генетичному потенціалі сортів, технологічних інноваціях в агротехнічних прийомах вирощування культури та оптимальному застосуванні матеріально-технічних ресурсів, бути ефективними  як для виробника, так і споживача насіннєвої продукції. Мета наших досліджень полягала у визначенні особливостей формування насіннєвої продуктивності та посівних якостей насіння пшениці м’якої озимої залежно від рівнів мінерального живлення рослин в Західного Лісостепу України. Методологічну основу становили загальнонаукові та спеціальні методи досліджень. Дослідженнями встановлено, що за низької природньої родючості сірих лісових поверхнево-оглеєних грунтів Західного Лісостепу та з урахуванням змін клімату в сторону потепління і зменшення кількості опадів, впровадженням у сільськогосподарське виробництво нових більш продуктивних сортів інтенсивного типу, складних форм мінеральних добрив, мікродобрив, регуляторів росту, недостатньо обґрунтованими в даному регіоні є питання системи живлення рослин пшениці м’якої озимої. Подані в статті результати досліджень за 2019–2021 рр. висвітлюють питання впливу норм внесення мінеральних добрив з поетапним підживленням азотом у різні фази органогенезу на формування показників насіннєвої продуктивності сортів лісостепового екологічного типу пшениці м’якої озимої. Встановлено, що показник виходу кондиційного насіння найнижчим був на контролі без добрив) і зростав на 16–20 % за внесення мінеральних добрив. Урожайність насіння варіювала від 1,58 т/га на контролі до 4,59 т/га за норми N₂₂₀P₉₀K₁₆₀S₂₈, а коефіцієнт розмноження, відповідно від 6,3 до 19,8 одиниць. За даного варіанту сумарний вихід крупної і середньої фракції становив 94,9–95,2 %. Збалансований комплекс макроелементів позитивно впливав на формування показників посівних якостей насіння підвищуючи масу 1000 насінин на 5,3–7,5 г, енергію проростання – на 4,8–8,4 %, лабораторну схожість – на 13,6–14,4 %