Фенологія і чисельність кліща суничного та ефективність застосування засобів захисту суниці садової в умовах правобережного лісостепу України

Вирощування суниці садової – перспективний і прибутковий напрям у галузі сільського господарства. Однак існує низка лімітуючих чинників, які визначають продуктивність культури, зокрема шкідники-фітофаги. Метою роботи було визначення особливостей проходження фенологічних фаз розвитку кліща суничного (Tarsonemus fragariae) та вивчення ефективності застосування засобів захисту на чисельність кліща-фітофага, вплив на фізіолого-біохімічні процеси в рослинах суниці садової сортів Мурано і Вівара. Дослідження проводили згідно із загальноприйнятих у ентомології і екології методик. Ступінь пошкодженості рослин суниці садової встановлювали за п’ятибальною шкалою, який у середньому за 2016–2020 рр. було оцінено в 0–1 бал. Сформовано фенологічну карту розвитку кліща суничного, встановлено залежність фенофаз фітофага від погодних умов. У насадженнях суниці сорту Мурано у середньому за 2016–2020 рр. чисельність яєць кліща суничного була в межах 105,3–165,0 шт./100 листків, личинок – 37,0–61,3 шт./100 листків, імаго – 20,8–96,3 шт./100 листків. У насадженнях суниці сорту Вівара чисельність яєць кліща була в межах 90,8–180,0 шт./100 листків, личинок – 37,0–57,0 шт./100 листків, імаго – 17,3-95,3 шт./100 листків. Ефективність досліджуваних систем хімічного захисту рослин (Масаї® (0,4 кг/га) + Біскайя® (0,8 л/га); Аполло® (0,5 л/га) + Цезар™ (0,2 л/га) + Маврік™ (0,6 л/га)) від кліща-фітофага була майже на одному рівні. Винятком був варіант, де наявна пряма овіцидна дія препарату Масаї та суміші препаратів Аполло+Цезар, – уже на 3-тю добу після їх унесення личинки в яйцях були нежиттєздатні, а оболонки яєць муміфіковані. Застосування систем захисту суниці садової забезпечило отримання врожайності ягід на рівні 33,4 т/га у сорту Мурано та 25,4–25,6 т/га у сорту Вівара та приросту врожаю 16,6–16,7 т/га і 12,4–12,5 т/га відповідно. Встановлено позитивний вплив систем захисту рослин від шкідника на показники активності перебігу фізіолого-біохімічних процесів у листках суниці садової обох сортів. Фіксували у листках суниці підвищення вмісту хлорофілу на 33–58 %, фенольних сполук – на 7–15 %, цукрів – на 6–10 %, вітаміну С – на 2–6 % порівняно з контролем. Враховуючи високі вимоги екологічної безпеки до технологій вирощування ягідних культур у подальшому перспективним є пошук альтернативних біологічних препаратів у контролі Tarsonemus fragariae