Структура ділянок лісового фонду зеленої зони міста Житомира

Місто Житомир є одним із населених пунктів України, яке має великі площі лісів зеленої зони. У зв’язку із відсутністю актуальної інтегрованої інформації щодо характеристики приміських лісів міста, було проведено аналіз лісового фонду трьох підприємств, лісові масиви яких власне й утворюють зелену зону. За результатами аналізу лісовпорядної інформації було визначено, що близько 58 % площ приміських лісів належать до лісогосподарської частини. Відповідно, частка площ ділянок лісопаркової частини зеленої зони міста становить 42 %. Для кожної з частин було здійснено розподіл площ ділянок за категоріями, переважаючими породами, групами віку, типами лісу, наявністю особливостей у виділах. Ділянки лісопарків представлені здебільшого покритими лісом територіями, частка яких сягає 91 % проти 89 % у лісогосподарській частині. За віком деревостани у лісопарках є дещо старшими. Встановлено, що породна і типологічна структура лісів обох зон відрізняється. Лісорослинні умови у лісогосподарській частині лісів зеленої зони є багатшими, що зумовило виділення більшої кількості типів лісу, різноманітніший породний склад насаджень, переважання дубових деревостанів. Загалом у приміських лісах встановлене заростання деревною та чагарниковою рослинністю понад третину площ сіножатей і більше половини боліт, внаслідок їх пересихання. Проведено розподіл площ сіножатей і боліт за типами та використанням. До виділів із важливими для рекреації особливостями віднесені ділянки із наявністю видових точок, джерел питної води, монументів, елементів благоустрою, вікових дерев, дрібних галявин, біотехнічних об’єктів, а також урочища, які є пам’ятками садово-паркового мистецтва, місцями пам'ятних подій, місцями поселення рідкісних тварин і птахів. Досліджено, що в лісах зеленої зони м. Житомира є значні площі ділянок з наявними ягідниками (430 га) та лікарськими рослинами промислового значення (179 га). Ягідники представлені лише чорничниками та суничниками, проективне покриття яких варіює в межах від 5 до 35 %. Надалі є перспективними дослідження щодо визначення рівня рекреаційного використання ділянок, які мають цінні для рекреації особливості, елементи благоустрою та ягідники