АНАЛІЗ ПРОГНОСТИЧНИХ ФАКТОРІВ ЗА ПУХЛИН МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У КІШОК (ОГЛЯДОВА ІНФОРМАЦІЯ)

Представлено аналіз результатів сучасних досліджень щодо значення клінічних і патоморфологічних чинників як предикторів новоутворень молочної залози у кішок. Актуальність проблеми прогнозування розвитку раку в даного виду тварин зумовлена можливістю їх застосування як біологічних моделей у гуманній медицині, високим рівнем реєстрації, значною часткою у структурі захворюваності злоякісних типів і дискусійністю багатьох питань етіології та патогенезу. Незважаючи на значні напрацювання у вивченні причинно-наслідкових зв’язків за новоутворень молочної залози, застосування різних методологічних підходів щодо оцінки кількісних та якісних характеристик пухлин, часто у поєднанні із недостатньою вибіркою у групах не дозволяє об’єктивно оцінити ступінь злоякісності та інвазивний потенціал як у конкретної тварини, так і у групи пацієнтів, а тому – прогнозувати їх поведінку. Узагальнення наявної інформації щодо особливостей клінічного перебігу та патоморфологічних змін за пухлин молочної залози необхідне для подальшого формування єдиного реєстру новоутворень кішок, який стане підґрунтям для кращого розуміння механізмів канцерогенезу, визначення перспективних біологічних мішеней, розробки та клінічного впровадження патогенетично обґрунтованих ефективних протоколів лікування та профілактики онкологічних захворювань у кішок. Відсутність єдиного підходу до верифікації неоплазій утруднює, а в окремих випадках унеможливлює використання таких предикторів раку, як гістологічний тип, розмір пухлини, клінічна стадія, ангіо- та лімфоінвазія, тривалість життя пацієнтів і безрецидивного періоду, як незалежних прогностичних факторів. Накопичений величезний клінічний матеріал здебільшого представлено в описовому вигляді, без кореляції із іншими спричинюючими факторами. Поряд із зазначеними предикторами канцерогенезу, в останні роки активно вивчається участь у механізмах розвитку та прогресування пухлин молочної залози в кішок експресії циклооксигенази-2, вплив на яку дозволяє отримати комплексний (різнонаправлений) терапевтичний ефект. Перспективною подальших досліджень є уніфікація клінічних і патоморфологічних діагностичних критеріїв і формування бази онкохворих кішок