ВНУТРІШНЬОЛАБОРАТОРНА ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДОВОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ М’ЯСА ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПЛР-РЧ ТЕСТ-СИСТЕМИ «М’ЯСО-ТЕСТ»

Проведено процедуру внутрішньолабораторної валідації методу визначення видової приналежності м’яса згідно з європейськими стандартами та нормами. Процедуру валідації проводили за використання розробленої тест-системою «М’ясо-тест» на основі TaqMan-технології методу ПЛР у реальному часі. Даний діагностикум дозволяє здійснювати ідентифікацію видової належності тваринних тканин у м’ясній сировині, подрібненій сировині у складі м’ясних напівфабрикатів, готових необроблених м’ясних виробах та тих, що зазнали термічної обробки. Тест-систему виконано у форматі мультиплексу та вона дозволяє одночасно ідентифікувати три мішені – курятину, свинину та яловичину. Валідацію методу проводили за такими основними параметрами, як специфічність, межа виявлення, аналітична чутливість, ефективність ампліфікації та лінійність. Специфічність методу становила 100 % за всіма трьома каналами – Fam (курятина), Hex (свинина) та Rox (яловичина). Перехресних реакцій при цьому виявлено не було. В межах робочого діапазону (Ct≤39) хибно-негативних та хибно-позитивних результатів не спостерігалося, що засвідчувало високий рівень застосованого методу. Межа виявлення та аналітична чутливість для каналів Fam та Hex становили 1×10^-6 та 1×10^-5 нг, відповідно. Для каналу Rox межа виявлення становила 1×10^-7 нг, а аналітична чутливість – 1×10^-6 нг. Отримані значення нахилу калібрувальних кривих (α) вкладалися в діапазон від -3,58 до -3,10, що свідчило про задовільну ефективність ампліфікації. Розраховані значення ефективності ПЛР для каналів Fam, Hex, Rox склали 103,2, 100,0 та 94,9 %, відповідно, що є досить високим показником для діагностичних тест-систем. Також було показано чітку залежність значень Ct досліджуваних зразків від логарифму початкової концентрації внесеного субстрату (R²≥0,98). Отримані параметри валідації відповідають стандартам ЄС щодо проведення ПЛР аналізу та дозволяють застосовувати дану методику в лабораторній практиці. Даний підхід може бути рекомендований випробувальним лабораторіям для забезпечення максимального ступеню вірогідності одержаних результатів та позбавлення аналітичних помилок, що призводять до виникнення хибно-позитивних та хибно-негативних результатів