КОМПЕНСАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ В ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Екосистемні послуги як вагомий чинник регіонального розвитку являють собою недооцінені вигоди, одержувані суспільством від екосистем, які на пряму або побічно здійснюють свій внесок у соціально-економічний розвиток регіонів. Виявлення основних складових даного чинника пов’язане з особливостями ландшафтної структури території та набором екосистемних послуг, які забезпечуються природними комплексами. При цьому, економічна оцінка екосистемних послуг регіонів дозволяє виявити приховані можливості для диверсифікації їх економік як однієї із стратегічних завдань розвитку будь-якої країни з метою зниження внутрішніх і зовнішніх факторів ризику. У результаті проведених досліджень наведено класифікацію екосистемних послуг за ступенем матеріальності кінцевого продукту: за поділом на ринки товарів, виробництв, послуг, праці і капіталу. Встановлено основні функції ринку екосистемних послуг в лісовому господарстві. Проведено детальний аналіз важливих чинників, які впливають на попит на екосистемні послуги, а саме: кількість споживачів на ринку; число фірм, які надають екосистемні послуги. Описано як позитивні, так і негативні наслідки розвитку конкуренції або монополізації ринку екосистемних послуг. Охарактеризовано основні компенсаційні інструменти, які актуальні до впровадження у сфері лісового господарства в Україні. Успішний розвиток ринку екосистемних послуг у лісовому господарстві, його масштаб і наповнення залежать від ступеня державного впливу на природокористувачів у напрямку дотримання ними природоохоронних вимог. У зв’язку з цим, наразі вкрай важливим є вивчення реально існуючого у світі і, в першу чергу, в Україні ринку екосистемних послуг у лісовому господарстві і визначення особливостей його формування і розвитку. Дослідження ринку екосистемних послуг дозволить виявити перспективні напрямки його розвитку, що сприятиме не лише більш повній реалізації заходів з охорони лісового господарства, а й впровадженню економічних механізмів раціонального лісокористування