АГРОЕКОЛОГІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ УРАЖЕННЯ ХМЕЛЮ КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ

Хміль вирощується на одному місці 15–20 і більше років і у нього немає таких надземних або підземних органів, які не пошкоджувалися б шкідниками та хворобами. В період вегетації хміль можуть пошкоджувати близько 20 видів різних хвороб. Останнім часом спостерігається тенденція до зростання шкодочинності на хмелю таких хвороб: фузаріоз, пленодомус або суха гниль, тифульоз та, деякою мірою, бактеріальний рак. У хмелярстві, впродовж тривалого часу перевагу надають хімічним препаратам захисту рослин, систематичне застосування яких призводить до забруднення навколишнього середовища, появи стійких штамів і популяцій патогенів та шкідників. Метою було вивчити можливість застосування біологічних препаратів проти кореневих гнилей в технології вирощування хмелю. У дослідженні використано комплекс методів: польовий та лабораторний – у поєднанні з візуальними спостереженнями; розрахунково-порівняльний; математикостатистичний з використанням дисперсійного і кореляційно-регресивного аналізу. Для визначення рівня розповсюдженості кореневих гнилей та встановлення їх шкодочинності проводилися систематичні обстеження хмеленасаджень згідно з загальноприйнятими методиками. За допомогою грунтових розкопок та аналізу кореневої системи рослин хмелю в Житомирській області встановлено, що 44,9 % площ хмеленасаджень мають ознаки ураження кореневими гнилями, серед видового складу яких 90 % займає фузаріоз. Вивчено можливість застосування біологічного препарату Хетомік з метою захисту рослин хмелю від фузаріозної кореневої гнилі, зменшення зрідженості хмеленасаджень та підвищення їх продуктивності. Внесення в ґрунт, способом поливу маток хмелю, препарату Хетомік знижує ураження маток хмелю кореневими гнилями в середньому на 0,2–0,4 бали, а їх поширення на 5,0–10,0 %