ЛИЧИНКИ IXODES RICINUS, ЇХ МОРФОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, СЕЗОННА АКТИВНІСТЬ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЯ В УМОВАХ ТЕРНОПІЛЛЯ

Іксодові кліщі є активними резервуарами та переносниками багатьох інфекційних захворювань тварин і людини. Серед них собачий кліщ (Ixodesricinus) є одним із найактивніших кліщів, який у всіх життєвих стадіях здатний передавати людині збудників бореліозу, анаплазмозу, бабезіозу та ерліхіозу. Протягом 2018 року у лабораторію з дослідження кліщів ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України» на дослідження було направлено 619 кліщів, із них – 19 личинок (3,06 %), знятих із тіла людей у травматологічному пункті Тернопільської обласної дитячої лікарні та з Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги. При порівнянні змін морфологічних показників тіла зі ступенями насичення личинок кров’ю хазяїна відзначається, що зміни довжини тіла та зміни ширини черевця відбуваються майже пропорційно. Так, при зростанні довжини тіла у 2,5 раза, ширина черевця зростає у 2,1 раза. Аналіз частоти нападів личинок на людей протягом 2017–2018 років показав, що пік їх розвитку та нападів на людей проявляється у травні-червні та у серпні-вересні. Найвищий показник припадає на серпень (39,1 %). Зміни активності личинок, очевидно, зумовлені температурним режимом, який спостерігається останнім часом в Україні. Зокрема, наприкінці червня – в середині липня спостерігався температурний максимум – понад 27–30⁰ С і зниження вологості до менше ніж 70 %. У цей період практично всі стадії кліщів впадали в стан діапаузи. Членистоногі нападали на своїх жертв переважно в парках і скверах м. Тернопіль. Відзначалися випадки нападів кліщів на дітей безпосередньо в прибудинкових зелених насадженнях і на дитячих майданчиках. Очевидно, наявність кліщів в таких зонах у межах міста підтримується низкою ссавців, зокрема гризунами, птахами та домашніми тваринами. Аналіз епідеміологічного стану личинок виду Ixodes ricinus здійснювався за допомогою ПЛР на аналізаторі Rotor Gene-6000 в реальному часі. З 23 личинок носіями інфекцій були лише три. Кожна з них мала по два збудники. Дві з них мали збудників Borrelia burgdorferi s.l. і Anaplаsma phagocytophilum і одна – Borrelia miyamotoi і Anaplаsma phagocytophilum. Таким чином, відсоток заражених личинок від їх загального числа становив 13 %