ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ З РІЗНИМИ ПАРАМЕТРАМИ КОРТИКО-ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ

Дослідження останніх десятиліть доводять провідну роль у процесах лактації тварин кори великих півкуль головного мозку, як вищого регуляторного центру, що направляє та корегує діяльність усіх органів та організму в цілому. Досліди були проведені у господарстві села Винарівка Київської області. Типи вищої нервової діяльності (ВНД) визначали за методикою харчових умовних рефлексів. За результатами дослідження умовно-рефлекторної діяльності було сформовано 4 дослідні групи. Коровам дослідної групи протягом 30 діб випоювали кормову добавку «Гермацинк» в дозі 10 мл/добу. Тварини контрольних груп (різних типів вищої нервової діяльності) отримували стандартний раціон. Метою досліджень було визначити рівень продуктивності корів залежно від типів вищої нервової діяльності та автономної нервової системи за допомогою кормової добавки Гермацинк. Проведеними дослідженнями було встановлено, що задавання кормової добавки Гермацинк призводить до збільшення середньодобового удою молока у корів сильних типів вищої нервової діяльності тварин на 1,8–4,4 %, а у тварин слабкого типу на 13 %. У корів сильного врівноваженого інертного типу молочна продуктивність була меншою і складала – 26,4±1,3 кг/добу. Тоді, як у корів сильного неврівноваженого та слабкого типу вищої нервової діяльності була достовірно меншою на 18,8 % та 37,2 % відповідно до показників у тварин сильного врівноваженого рухливого типу. Встановлено, що у корів з переважанням тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи середньодобовий удій становив 20,7±1,9 кг/добу, що на 20,1 % та 24,5 % менше по відношенню до тварин нормо- та ваготоніків. За результатами досліджень був встановлений взаємозв’язок основних характеристик нервових процесів з продуктивністю корів. Було відмічено, що сила нервових процесів у більшій мірі прямо взаємопов’язана з середньодобовим надоєм ніж з жирністю. Молочна продуктивність корів, як за якісними так і за кількісними показниками, залежить від кортико-вегетативних регуляторних механізмів, зокрема, сили, врівноваженості та рухливості нервових процесів збудження і гальмуванні у нервовій системі та тонусу автономної нервової системи.