ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

В статті розглянуто механізм моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій в Україні. Метою статті є дослідження організаційно-економічних механізмів здійснення моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій в умовах екологобезпечного сталого розвитку. Встановлено, що нині нараховується понад сто різних методів і способів прогнозування, найбільш активно з яких використовуються: моделювання; експертних оцінок; екстраполяції. Кожен з них має як переваги, так і недоліки. Тому експерти орієнтуються на генетичну природу явища, що прогнозується, фактори впливу, достовірність вхідної інформації тощо. Важливим методом прогнозування екологічного розвитку є експоненціальне згладжування. Відповідно до нього кожен елемент часового ряду згладжується за допомогою зваженої середньої плинної, причому її вага зменшується в міру віддаленості від кінця ряду. Головною перевагою цього методу є більша адаптивність та чутливість при введенні нових даних для побудови прогнозу. Встановлено, що удосконалення механізму здійснення моніторингу та прогнозування небезпечних явищ і подій визначено Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженою Указом Президента України № 92/2016 від 14 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України». Визначено, що для вирішення проблеми необхідним є створення ефективного інструменту контролю за небезпечними процесами, отримання моніторингової інформації, прогнозування ризиків виникнення небезпечних подій та надзвичайних ситуацій, а також підтримки управлінських рішень – підсистеми загального механізму. Доведено, кожний рівень механізму здійснення моніторингу та прогнозування небезпечних явищ і подій має включати дві структурні ланки: центр моніторингу і прогнозування та мережу моніторингу й лабораторного контролю.