ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЙНІ Й ФЕРМЕНТАТИВНІ ПРОЦЕСИ У РОСЛИНАХ ГОРОХУ ОЗИМОГО ЗА ДІЇ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Гербіциди здатні проникати у рослини, де вони піддаються метаболічним перетворенням (детоксикації), наслідком яких є зміни в ліпопероксидаційних процесах та ферментативних реакціях. У статті наведено результати вегетаційного досліду із вивчення впливу біологічно активних речовин (гербіциду, регулятора росту рослин та мікробіологічного препарату) на проходження реакцій пероксидного окиснення ліпідів та на активність ферменту глутатіон-S-трансферази в рослинах гороху озимого. Дослідження проводили у лабораторних умовах на рослинах Pisum sativum L. сорту НС Мороз. Гербіцид МаксіМокс, РК з різними нормами витрати застосовували окремо та у сумішах з регулятором росту рослин Агріфлекс Аміно. Насіння гороху озимого перед посівом інокулювали мікробіологічним препаратом Оптімайз Пульс, РК з нормою витрати 3,28 л/т (фон). Виконання аналізів проводили на третю та десяту добу після обробки рослин препаратами. Дослід виконували в суворо контрольованих умовах з додержанням вимог вегетаційного методу. У ході досліджень встановлено, що за обробки рослин гербіцидом окремо і в комплексі з регулятором росту рослин і мікробним препаратом, перебіг реакцій пероксидного окиснення ліпідів у рослинах гороху озимого істотно змінювався. Зокрема, у варіантах досліду з комплексним застосуванням гербіциду, регулятора росту рослин та мікробного препарату спостерігався найнижчий рівень перекисного окиснення ліпідів (вміст малонового диальдигіду був нижчим на 14–27 %, ніж у варіантах з самостійним застосуванням гербіциду) за найвищої активності ферменту глутатіон-S-трансферази. Це свідчить про більш швидкі темпи нейтралізації токсиканта, що в цілому сприяло зниженню рівня перекисного окиснення ліпідів на фоні найвищої активності ферменту глутатіон-S-трансферази.