ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ ПРИ ВИРОЩУВАННІОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ НА ДЕРНОВО-ПАЛЕВО-ПІДЗОЛИСТОМУ ГРУНТІ

У статті наведені результати вивчення ефективності азотних підживлень в посівах озимої пшениці при різному планованому ранньовесняному запасі мінерального азоту в 0–60 см шарі дерново-палево-підзолистого легкосуглинкового ґрунту в ранньовесняний період. Встановлено, що продуктивність озимої пшениці сорту Капилянка, вирощуваної на дерново-палево-підзолистому легкосуглинковому ґрунті після озимого ріпаку, залежала як від рівня ранньовесняного запасу мінерального азоту в ґрунті, так і від додаткових азотних підживлень, внесених у фазу кінець кущіння-початок трубкування і в фазу прапорцевого листка. Виявлено, що найбільш ефективним є вирощування озимої пшениці при планованому ранньовесняному запасі мінерального азоту в 0–60 см шарі ґрунту на рівні 180 кг/га з двома (II-ге і III-тє) підживленнями азотним добривом в дозах 30 кг д. р./га. При таких умовах азотного живлення середня врожайність зерна склала 7,0 т/га, відзначені мінімальні енерговитрати (334,6 МДж/ц) і максимальний біоенергетичний коефіцієнт (4,92), отримана найбільша величина чистого доходу (210,96 USD/га) і максимальна рентабельність (104 %). При більш високому рівні ранньовесняного азотного підживлення (200 кг/га) має місце зниження врожайності зерна