ЕТІОЛОГІЯ І СИМПТОМАТИКА БАКТЕРІОЗІВ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У НАСАДЖЕННЯХ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ М. КИЄВА

В роботі наведено результати досліджень бактеріозів Fraxinus excelsior, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Quercus robur, Pinus sylvestris, Populus alba, Populus tremula, Morus alba, Ailanthus altíssima. Акцентується увага на тому, що саме фітопатогенні бактерії є надзвичайно шкідливими і беруть безпосередню участь в ослабленні та епіфітотійному відмиранні деревних рослин. Для дослідження симптоматики та етіології бактеріальних хвороб деревних рослин зеленої зони м. Києва використані спеціальні методи лісопатологічних обстежень та фітопатологічних досліджень, а також загальноприйняті в експериментальній мікробіології методи. Показано, що збудниками бактеріозів досліджуваних рослин є фітопатогенні бактеріїполібіотрофи з родів Pseudomonas, Xanthomonas, Enterobacter, Erwinia, Brenneria, Xylella, Rhizobium, Corynebacterium, Bacillus, Clostridium тощо. Наведено симптоматику та особливості патогенезу туберкульозу ясена (збудник – Pseudomonas syringe pv. savastanoi); бактеріальної водянки берези повислої (збудник – Lelliottia nimipressuralis), гіркокаштана звичайного (збудник – Pseudomonas syringae var. aesculi), дуба звичайного (збудник – Lelliottia nimipressuralis), тополі білої і тремтячої (збудник – асоціації бактерій, зокрема – Lelliottia nimipressuralis, Erwinia multivora, Erwinia cancerogena, Corynebacterium humiferum, Bacillus populi), шовковиці білої (збудник – Pseudomonas syringae pv. mori), айланта найвищого (збудник не ідентифікований); та пухлиновидний бактеріоз на сосні звичайній (збудник не ідентифікований). Наголошується на необхідності поглиблення досліджень патогенних складників аутомікробіоти, зокрема у контексті розуміння як загальнобіологічних проблем патології, так і з метою напрацювання лісозахисних заходів