ЛІСОРЕСУРСНА БАЗА ЖИТОМИРЩИНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Розкрито ключові проблеми розвитку лісової галузі Житомирської області, а саме: невідповідність стану лісів економічним і екологічним вимогам, скорочення площі лісових насаджень, антропогенне переформування лісових ландшафтів, зниження природної продуктивності та збідніння біорізномаїття лісів, диспропорції між лісозаготівлею та лісовідновленням, зловживання санітарними рубками тощо. Встановлено, що повнота лісових насаджень є нижчою за потенційно можливу та оптимальну для свого віку. У зв’язку з цим, сучасний стан лісів не дозволяє належним чином використати можливості лісорослинних умов. Автором розраховано основні показники ведення лісогосподарської діяльності Житомирської області у 2015–2017 рр. Частка відтворення лісових насаджень відносно загальної площі рубок має доволі низьке значення: від 16,1 % до 18,6 %. Аналіз ведення лісогосподарської діяльності показав, що, за умов збереження існуючих обсягів рубок та лісовідновлення, через 20 років існує висока ймовірність втратити до 92 % лісового фонду Житомирської області. Дослідження проблеми санітарних рубок дало можливість встановити, що замість вилучення з лісу сухостійних, всихаючих, ослаблених, пошкоджених шкідниками окремих дерев або їхніх груп вирубаються старі дуби та вікові сосни. Таким чином, санітарні рубки можуть бути прикриттям комерційної заготівлі деревини та створювати загрозу лісовому біорізномаїттю. Отже, проблеми поглиблення диспропорцій між лісоресурсною базою, можливостями лісоексплуатації та лісоспоживання продовжують загострюватися. Для подолання цих кризових явищ автором запропоновано окремі заходи з нормативно-правового регулювання лісової галузі